Друзі, ось причина, з якої я мав нагоду кілька днів провести у Львові. Гадаю вам теж буде цікаво.

Днями у стінах УКУ відбувся 19-й Міжнародний екуменічно-соціальний форум на тему: "Від поляризації до солідарності суспільства: формуючи культуру єдності і справедливості".

Подія об'єднує представників різних конфесій, громадських організацій, культурних діячів, представників влади тощо. Одним словом, - небайдужих, думаючих людей, які готові об'єднувати свої зусилля для добра нашого народу, ґрунтуючись на християнських цінностях.

Було багато цікавих людей, різних дискусій, ідей, думок і запитань. Та я не стану всіх їх тут переказувати, просто повірьте, що подія справді важлива і справа на благо.

Проте, є одна тема, яка виявилася для мене знахідкою на цьому форумі, з якою я хочу познайомитись ближче сам і познайомити вас. Мова про християнського мислителя та політичного філософа ХХ ст. Райнхольда Нібура і його ідеї християнського реалізму.

Я вражений, що український християнський контекст практично не знайомий із цими ідеями, хоча вони звучать супер актуально, що називається, - на злобу дня.

Нібур задається питанням - як християнину жити відповідально у світі, який ще не є Царством Божим, у світі, який зіпсований гріхом? Як жити із людьми, які хочуть обманювати, красти, вбивати тощо? Яких не переконали ані слово Боже, ані їх власна совість жити по-людськи? Як будувати з ними суспільство? Як, власне, обходитись із собою, понівеченим гріхом?

Самі питання, в принципі, не нові, але нове те, що Нібур намагається відповісти на них не богословськи, а дуже практично - у суспільно-політичній площині.

Дуже цікаві, гострі ідеї, які можуть допомогти нам зорієнтуватись у нашому непростому сьогоденні. Я не стану їх тут переказувати, бо й сам лише краєм дізнався про них. Але я домовився із дослідником Нібура, перекладачем на українську його книги "Моральні люди в аморальному суспільстві" (знайдіть себе, називається)) паном Віталієм Бриновим, що ми організуємо ближчим часом онлайн зустріч, де детальніше поговоримо про всі ці речі. Є відчуття, що це точно треба нести в люди, думати й дискутувати, жити.

Тож, якщо би ви хотіли долучитись до цієї зустрічі, подивляйтесь сюди, я виставлю анонс і розкажу, як то можна буде зробити.

Користуючись нагодою, також дякую УКУ, зокрема їх Інституту екуменічних студій, за запрошення на подію, теплий прийом і направду християнську гостинність.

Бути добру 🤍

#події