Із послання до самого себе читання. Будьмо уважні! Мудрість — то сила, а сила — то мудрість. Мудрість — це не багато цікавого знати. Це — вміти і могти жити.Нікому не треба того, що ти умнічаєш. Це розвага для снобів і нарцисів. Не даремно завжди дратує, коли хтось просто умнічає. Людям потрібна сила, яку дає мудрість. Сила, на яку можна опертись. Силу можна й не розуміти, але її відчувають. Тому її поважають і старий, і малий.Бо сила — це завжди щось про могутнє, велике, предвічне і правдиве, щось більше і старше за тебе. І з тим не можна не рахуватись. Часто силу плутають із хамством, впертістю чи наглістю. Але це не сила. Це речі, за якими ховається страх і безсилля. Наглий нагліє перед слабким, але подивіться, який він покладистий перед сильнішим. Справжня сила — в іншому: – Справжня сила - це бути готовим платити дорого, інколи дуже дорого, а інколи й усе, за те, що тобі цінне; – Справжня сила - це бути вірним тому, у що віриш; – Справжня сила - це не обманути всіх, щоб виграти, бо тоді й сам не повіриш у те, що маєш; – Справжня сила - це вірити в те, хто ти є, і мати до того повагу. Без правдивості поваги не буде. Щоб сила твоя не стала дурною впертістю, вона має бути розсудливою, мудрою. Треба знати життя і себе в тому житті. Інакше це лише блукання по лісі, де ти робиш вигляд, ніби прийшов на пікнік. Тож сильним і мудрим не стають одразу. Такими стають потроху, вчаться. Якщо сказати коротко і по-пісному — справжня сила в тому, щоб могти нести свій хрест. Спокійно, без істерики, не зціпивши зуби і без пафосу. Нести і добро, і прикрість. І прекрасно, якщо з вдячністю. Живи і будь 🤍#думи