То чому варто остерігатися людини, яка подає тобі дві руки під час вітання?Ось у цьому дописі я згадав народну мудрість, яка викликала цікавість — дехто з вас попросив її пояснити. Відповім тут, бо цікаво буде багатьом. Під «двома руками» мається на увазі надмірна приязнь, недоречна увага й демонстративна привітність. Завжди, коли ви помічаєте у поведінці людей (у своїй також) виразну надмірність — недоречну і настирну — знайте: це, ймовірно, спроба приховати щось. Скоріше за все, це робиться несвідомо, тому не спішіть ображатися. У психології, серед інших захистів психіки, є такий, який називається реактивним утворенням. Це коли справжні почуття маскуються демонстрацією протилежних. Дівчина, наприклад, ревнує свого хлопця до подруги, але не може це визнати, бо потребує і подруги та її близькості, і хлопця. Тому починає вихваляти її перед ним, провокувати їхні зустрічі тощо. Ще один приклад: старші діти щодо менших, які відбирають увагу батьків, природно відчувають злість і образу. Але вони швидко вчаться, що ці емоції проявляти «не можна», бо батьки лише ще більше жалітимуть менших і сваритимуть старших. Тому вони можуть «любити непомірно»: надто міцно обіймати, гратись так активно, щоб випадково вдарити, напоїти так турботливо, щоб облити тощо. І все це — нібито з любові. Гіперопіка батьків, до речі, може свідчити про приховане почуття агресії чи образи на дитину — наприклад, через несвободу, яку принесло батьківство. Сюсюкання чоловіка до дружини і повсякчасні завіряння у коханні можуть бути ознакою прихованої ворожнечі, що назріває між ними.Прикладів повно. Гадаю, кожен, якщо вистачить відвертості й сміливості, пригадає ситуацію, коли хотілося сказати щось різке, а натомість мило посміхався і казав: «Так, авжеж, звичайно!» - і сам у то вірив. Або дуже хотів вірити. Такі речі легко впізнати за надмірністю та недоречністю (дві руки, коли прийнято подавати одну). Важливо також розуміти, що це несвідомі процеси. Психіка людини намагається згладити внутрішній конфлікт і суперечності (матері неприйнятно визнати, що вона відчуває злість на своє маля, тож надмірною турботою вона намагається переконати і себе, що все добре - ось, мовляв, сама подивись).І чим більше сумнівів, чим більша внутрішня напруга, тим настирніші будуть переконання. Цікаво, що люди в давнину помітили ці психологічні тонкощі людської натури й виразили це у приказці. От вам і народна мудрість. Вони знали, що рано чи пізно з такої нещирої і надмірної приязні може бути клопіт, тому вчили бути обережними. Це, звісно, не означає, що тепер треба підозрювати кожну добру увагу чи самому відмовлятися від привітності у стосунках. Просто — менше фальші, і всім буде легше. Живи і будь ❤️📷 як тут не згадати поцілунок Юди (Мф.26):"Юда пообіцяв їм подати знак, кажучи: «Той, кого я поцілую, і є Ісус. Заарештуйте Його». Тож він підійшов до Ісуса й, мовивши: «Вітаю Тебе, Вчителю», — поцілував Його".#питаливідповідаємо #психомудрості