Чому фарисеїв уже давно немає, а фарисейтво - буйним цвітом?Притча про митаря і фарисея (Мф. 18. 9-14), це не просто історія з юдейської культури часів Христа. Вона відображає глибокі психологічні процеси, що властиві кожній людині.Це пояснює той факт, що ми читаємо цю притчу віками, але тупого самодовольства і нещирості від того не стає менше. В Церкві зокрема. Справа в тому, що це не ті речі, які можна побороти в якомусь поколінні раз і назавжди. Кожна людина має з цим справитись особисто, інакше ніяк.У психології є важливе поняття базальної тривоги.Мова про глибинне почуття непевності і невпевненості перед життям та всесвітом, яке є у кожної людини. Ми приходимо у це життя і у цей світ, які вже існують і яких ми не знаємо. Воно все велике, а ми зовсім малі, немічні і недолугі діти. Ми приходимо сюди слабкими, тут багато речей, які можуть нас ранити чи навіть вбити, ми смертні. Ігнорувати це не вийде ні в кого. Далі - лише питання, як ми на це реагуємо.- 1-й варіант - грати кіна (вдавати). Вдавати, що з тобою все гаразд, що ти молодець. Найпростіший спосіб цього добитись не торкаючись себе - це почати знецінювати все навколо і за рахунок цього відчути свою цінність та вагу. Звідси, якщо вам важко робити іншим щирі компліменти, якщо важко визнавати їх достоїнства, то гляньте на свою непевність і свої страхи, вони великі.- 2-й варіант - жити. Ти не можеш стати мудрим, якщо не визнаєш своєї дурості. Не можеш стати сильнішим, якщо не визнаєш своєї слабкості. Не зможеш виправити свої помилки, якщо будеш їх тільки виправдовувати. Жити - це пробувати розуміти життя, пробувати розуміти себе в тому житті, і пробувати відповісти на то життя своїм власним і живим словом.Ти живеш - що можеш уже сказати? Це буде лише осуд і образи? Чи знайдеться добре слово для життя?Митар, який дякує Богу, що він не фарисей, так нічого і не втямив.Живи і будь ❤️#шоти