Хотів прокоментувати опитування про священника в Маку, АТБ чи на ринку, але наша підписниця пані Інна зробила це краще, за що їй спасибі. Вона на прикладах гарно пояснила всю палітру + і - такої, на перший погляд, простої ситуації.Сан не тільки дає можливості робити щось добре, але й зобов’язує до особливої відповідальності.З дозволу пані Інни ділюсь:"Добрий день!Я б трішки про опитування, якщо можна.Коли іноді десь в транспорті чи магазині зустрічаю католицьких сестер, то найперше, чомусь, намагаюсь ідентифікувати до якого ордену належать. Якщо поглядами зустрінимось, то посміхаюся і кажу: «Szczesc Boze». І то мені відчувається, ніби "ми не знайомі, але маємо спільного Знайомого".Чи нормально, коли священник в рясі заходить в АТБ, ринок, Макдональдс? То є цілком нормально! І тому, що «священники теж люди», і тому що це насправді може бути «додатковою формою свідчення». І людина, яка підійде, навряд запитає: «Як дістатися бібліотеки?», а скоріш про те, що болить чи цікавить "по темі", і це, на мою думку, важливо. «Я зроблю вас ловцями душ людських».Але!Якщо десь бачиш священника за вибором елітного напою в супермаркеті- то ріже око! Якщо якась жіночка накопила і раз на рік для відчуття свята привезла дитину в Макдональдс, то думка, що «а тут і священники можуть собі то дозволити» її може засмутити. Якщо жіночка з ринку ввечері дома буде розповідати про те, що сьогодні батюшці продала пару кіл мармурової гов’ядини чи елітної вирізки, яку собі сама ніколи не дозволить, - то теж "щось не те". І мені здається, вважати, що то «їх проблеми, я вільна людина і можу то собі дозволити», - не той випадок. Може трохи утрую.В польській мові є таке слово «згоршення» - щось схоже на«спокусу», як в Мт.18.6. Мабуть, навіть такі прості побутові речі, як «вихід в магазин» для священника (особливо в рясі) - то теж має бути відповідально, бо «кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть». Якось так".Тай таке 🤨Нагадую, що своїми думками, спостереженням чи досвідом ви можете поділитись написавши на @psy_from_God#іпросуспільство