На полях у психоаналітика | Мій переклад захоплюючого есе Воллеса щодо Кафки і його особливого поч...

Мій переклад захоплюючого есе Воллеса щодо Кафки і його особливого почуття гумору та «комічності» (що на перший погляд також здається якимось жартом, адже Кафка дуже серйозний і фатально-трагічний автор): https://syg.ma/@alena-bartosh/devid-foster-volles-kilka-zauvag-pro-komichne-u-kafkiСуть у тому, що Кафків гумор тримається на свого роду радикальній буквалізації істин, які ми звикли вважати метафоричними. Я висловлюю припущення, що деякі з наших найглибших колективних почуттів, здається, можна виразити лише через фігури мови — саме тому ми й називаємо ці фігури мови «виразами». Коли ми зі студентами проходимо «Перевтілення», я можу запросити їх замислитися, а що насправді виражається, коли ми називаємо людину огидною або жалюгідною комахою, або кажемо, що на роботі їй доводиться ковтати лайно. Або можна перечитати «У виправній колонії» у світлі виразів на кшталт «здерти шкуру», чи «вбити в голову», або навіть «це ж у нього на лобі написано». Чи відкрити «Голодомайстра», тримаючи в голові тропи на зразок «голодний на увагу» або «зголоднілий за любов’ю», а також враховувати подвійний смисл слова «самозречення», або навіть загадати таку невинну деталь, що етимологічний корінь «анорексії» — це грецьке слово, яке означає «бажання». Наша теперішня культура — і в сенсі розвитку, і в сенсі історії — перебуває на стадії підліткового віку. А оскільки підлітковий вік визнано найбільш стресовим і лячним періодом людського розвитку — тим етапом, коли дорослість, якої ми нібито жадаємо, починає вимальовуватися як реальна й дедалі вужча система обов’язків і обмежень (податки, смерть), і коли ми всередині тужимо за поверненням до того самого дитячого забуття, про яке удаємо, що зневажаємо його, — неважко збагнути, чому ми такі вразливі до мистецтва й розваг, чия основна функція — втеча, себто фантазія, адреналін, видовище, романтика тощо. [...] Як думаєте, невже це просто збіг, що саме в коледжі американці найзапопадливіше спаровуються, падають п'яними й загалом влаштовують собі якнайекстатичніші діонісійські оргії? Ні. Студенти коледжу — підлітки, і вони налякані, [...вони просто] намагаються виграти кілька годин утечі від похмурих дорослих речей, про які будь-який пристойний навчальний заклад змушував їх думати весь тиждень. #стаття #переклад