Я запитав дві різні аудиторії про один опис блогу«Психолог для тих, кого вже трохи підзабало життя. Без пафосу, з матами й сенсом. Говорю прямо. Працюю м’яко»Звичайні люди: 62% — «піду на консультацію, нарешті без пафосу»Колеги-психологи: 53% — «ні», 11% — «це взагалі не опис для психолога»В цьому розриві — вся суть.«Правильний» спеціаліст пише: «Простір, де все змінюється і ви стаєте новою версією себе» Колеги ставлять лайк. Клієнти проходять мимо.Бо клієнт не шукає «нову версію себе» — він шукає того, хто говорить як він думає. Він втомився. Йому набридло. І він хоче спеціаліста, який це розуміє — а не того, хто ховає живу людину за професійним глянцем.Парадокс «правильного» експерта:Чим бездоганніше ти звучиш — тим менше тобі довіряють.Бо ідеальні коучі чи психологи відштовхують.Аудиторія обирає не «глянець». Вона обирає собі подібного.Твої колеги оцінюють твою правильність. Твої клієнти — твою чесність. Це різні світи, які не пересікаються.​​​​​​​​​​​​​​​​Як вам експеримент? На майстер-практиці допомогаю знайти свою професійну ідентичність, яка дає клієнтів і задоволення від професії