напередодні чорної п’ятниці всі пишуть пости про те, як вберегтися від імпульсивних покупок, але забувають про зовсім іншу категорію людей — тих, хто не купує майже нічого ▪️яким складно щось захотіти▪️в кого є тривога залишитися без грошей ▪️хто не купує те, що «некорисно» ▪️хто в поганому контакті зі своїми емоціями та не знає, що може принести радість ▪️з перфекціонізмом щодо покупок (поки не знайду ідеальний товар купувати не буду) контекст війни додає обмеженьдуже багато внутрішньо переселених осіб не дозволяють собі купити щось поза категорією «необхідне». бо «вдома є», «а раптом я знову втрачу» тощоя поїхала з луганщини у 2014 році, і моя бабуся досі майже не плаче коли я купую посуд чи постільну білизну, бо вже ж вдома єа публічна критика покупок під чай війни (всі оці коментарі про те, що треба було ті гроші задонатити, а не купувати там щось) як на мене впливають в першу чергу на тих, хто і так собі нічого не купував проте, витрачати гроші на приємне це важлива частина піклування про себе. якщо потреба є, а ви її не задовільняєте, то це може призводити і до зниження настрою, і до загального виснаження в довгостроковій перспективі. тож, якщо ви впізнали себе в цьому пості, то можливо зараз хороший момент, щоб зробити маленький крок та порадувати себе чимось, що можливо і не суперкорисно, але приносить радість!я от купила шкарпетки з ґрінчем та вогники гарні і вони реально додають мені бажання жити життя ну і буду рада почитати ваші роздуми на цю тему і про ваші стосунки з покупками, що складно віднести до категорії «корисних»