Книга, що зберігає пам’ять про рідний край: гуляйпільський письменник Іван Кушніренко презентував нове виданняУ середині лютого відбулася презентація книги «Серед Приютненського степу» відомого гуляйпільського письменника Івана Кушніренка. Видання присвячене селу Приютне та сусіднім населеним пунктам Малинівської територіальної громади, що розташовані на межі Запорізької та Донецької областей. У книжці розповідається про людей, які своєю невтомною працею творили історію рідного краю, а також про хроніку утворення сіл та становлення господарств. Однак 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення російських військ на територію Україну та вже з березня того ж року село Приютне знаходиться під тимчасовою окупацією ворога. В одній із залів бібліотеки зібралися учасники презентації. Серед присутніх – мешканці Пологівського району, зокрема і села Приютного, а також міста Запоріжжя, журналісти, письменники та люди, які небайдужі до рідного краю.Іван Кушніренко у своєму виступі зазначив, що його нова книга увіковічнює історії про населені пункти Малинівської територіальної громади, зокрема і про село Приютне. За словами автора, на сторінках книги звучить живий голос степу, який зберігає пам’ять про перші побудовані будинки, перші врожаї, про щоденну працю, радощі та випробування. Колись затишне й доглянуте село на межі Запорізької та Донецької областей сьогодні постає символом болю і втрат, бо там, де вирувало життя, нині панують руїни й тиша.Під час заходу виступила голова Запорізької обласної організації Національної спілки письменників України Ольга Стадніченко, яка висловила щиру вдячність Івану Кушніренку за його наполегливу працю та відданість справі збереження історичної пам’яті.Книга вийшла за ініціативи та підтримки мешканців села Приютного, яким важливо зберегти спогади про свою малу батьківщину, її історію, традиції та людські долі. Це видання стало проявом глибокої любові до рідної землі, прагнення зберегти правду та передати її наступним поколінням. Фіксувати та зберігати історії сьогодні, під час війни, вкрай необхідно, адже майбутні покоління мають знати правду про свій рідний край. Навіть якщо будівлі зруйновані, пам’ять про людей, їхню працю та життя має залишатися не лише у спогадах мешканців, а й у книгах. Саме через подібні книги зберігається зв’язок між минулим і майбутнім, між тими, хто був змушений виїхати, і рідною землею, до якої вони прагнуть повернутися.