-- Друже, у вас при заряджанні затвор недозакрився, мабуть піску в патроннику забагато.-- Та нє-нє, все добре, зараз я рукою його доб'ю і все буде норм...Добиває.Затвор закривається.Виконується постріл.Очікувано одразу ж стає "норм". (sarcasm) Див. перше фото.Насправді, я дуже люблю, коли подібні проблеми виникають у нас на навчальних стрільбах. Боєць, який вже хоч раз хапонув клин зброї через недостатній її догляд, і пройшов відповідний гємор по відновленню її боєздатності, надалі ставиться до чистки та догляду зовсім інакше. З'являється надія, що на бойових з ним уже такого не станеться.Але - це якщо він розумний боєць.Бо деякі інші категорії у подібних випадках схильні звинувачувати у власних проблемах зброю, патрони, командирів, інструкторів, державу і т.д. і т.п. Кого завгодно, окрім самих себе.Чим закінчиться такий підхід - читайте у мого колеги Сергія Шкаберди. Він якраз дуже яскраво описує подібне ставлення у себе в ФБ, і цілком вірно прогнозує його наслідки.Тим часом у нашому випадку звичним ударом приклада об землю нам вдалося лише обірвати закраїну гільзи. Після чого в хід вже пішов шомпол, а до нього - штатний пенал, тому що шомпол на АК для таких проблем закороткий. Як це робиться - показано у цьому моєму відео, знятому якраз на такий випадок. Врешті гільзу ми вибили - див. друге фото. І дійсно, чого б воно ото так вклинило, га???... (sarcasm)P.S.: Нікому не раджу "добивати" затвор з патроном силою - на ні АК, ні на АР. Якщо в зброї брудний патронник, і патрон в нього не лізе - треба спершу очистити патронник, а вже потім пробувати стріляти.Єдине виключення - це максимально тихе досилання патрону у зброю, коли не можна шуміти. Тоді доводиться притримувати затвора рукою, щоб не ляскав. І от тоді дійсно в кінці треба буде його дозакрити, добити. На АК - просто ударом по руків'ю, на АР - використанням кнопки досилача.Не плутайте, будь ласка, ці випадки.