⚖️ ЄСПЛ: втрата застави через порушення підозрюваного — не покарання заставодавця

Європейський суд з прав людини визнав неприйнятною заяву у справі Mykytas v. Ukraine, яка стосувалася звернення частини застави в дохід держави та арешту інших коштів.

📌 Суть справи
Заставу за підозрюваного у розкраданні державного майна внесла його дружина. Спочатку йшлося про 5,5 млн грн, однак згодом Апеляційна палата ВАКС збільшила заставу до 80 млн грн.
Після встановлення порушення підозрюваним одного з покладених на нього обов’язків усю суму спочатку звернули в дохід держави. Згодом апеляція зменшила її до 30 млн грн, а 50 млн грн повернули заставодавиці.
Жінка звернулася до ЄСПЛ, стверджуючи, що фактично була покарана за поведінку іншої людини та зазнала незаконного втручання у право власності.

🔎 Що вирішив ЄСПЛ?
Суд зазначив, що звернення застави в дохід держави:
— не є кримінальним покаранням для заставодавця; — має на меті забезпечити належну поведінку підозрюваного; — не стає кримінальним покаранням лише через значний розмір фінансових втрат.

Водночас ЄСПЛ визнав, що втрата застави є втручанням у право власності, однак у цій справі не встановив його незаконності чи непропорційності.
Суд, зокрема, врахував, що заявниця знала про можливі наслідки порушення обов’язків підозрюваним, могла захищати свої інтереси в національних судах, а суму застави, звернену в дохід держави, було зменшено з 80 млн до 30 млн грн.

💡 Практичний висновок: особа, яка вносить заставу за підозрюваного, бере на себе ризик втрати цих коштів у разі порушення підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Водночас ЄСПЛ не оцінював обґрунтованість самого кримінального обвинувачення — рішення стосувалося лише відповідності застосованих заходів вимогам Конвенції.

ProLawyer 📌