Професійна платформа | ​🦠 Синдром Лем’єра: від звичайного фарингіту — до сепсису з тромбозом ...

​🦠 Синдром Лем’єра: від звичайного фарингіту — до сепсису з тромбозом яремної вениСиндром Лем’єра — це рідкісне, але потенційно летальне ускладнення бактеріальних інфекцій ротоглотки, зокрема фарингіту або тонзиліту. Вперше описаний Андре Лем’єром у 1936 році, він сьогодні знову привертає увагу клініцистів через зростання частоти випадків після десятиліть забуття у постантибіотичну епоху.🔬Провідний збудник — Fusobacterium necrophorum, грамнегативна облігатно анаеробна паличка, що є частиною нормальної мікрофлори ротоглотки, ШКТ і жіночого генітального тракту. Під впливом сприятливих умов (наприклад, вірусна інфекція, як мононуклеоз або стрептококова ангіна), може надмірно розмножуватись, проникаючи через пошкоджену слизову оболонку.📎 Після локальної інвазії інфекція поширюється в латеральний парафарингеальний простір. Далі відбувається ураження венозної системи: первинна тромбофлебітна реакція в перитонзилярних венах із подальшим переходом у внутрішню яремну вену. F. necrophorum здатен агрегувати тромбоцити in vitro, що сприяє утворенню тромбів. Запалення, венозний стаз та судинна оклюзія поглиблюють стан. Врешті-решт, тромб інфікується — формується септичний тромб, з якого вивільняються емболи в системний кровотік.🔁 Основні шляхи дисемінації: легені (найчастіше, до 85%), печінка, нирки, мозок, серце, кістки, суглоби.🧠 Клінічна картина. Синдром Лем’єра зазвичай проходить 3 фази: 1. Орофарингеальна інфекція:Початково пацієнт має симптоми тонзиліту або фарингіту (± інфекційний мононуклеоз). Через 4–7 днів починає погіршуватись загальний стан, з’являються гарячка, ригори, інтоксикація. 2. Поширення інфекції на шию:З’являється локалізований біль і набряк на шиї, часто односторонній (симптом «тятиви» при пальпації яремної вени — cord sign — у 25–45% випадків). Можливе поширення інфекції на м’які тканини шиї, медіастинальні структури. 3. Септичні емболи:Клініка залежить від ураженого органа: кашель, задишка, біль у грудній клітці (легеневі емболи, абсцеси, плеврити), артрити, абдомінальні симптоми, неврологічна симптоматика. У 7% — септичний шок; до 10% — ГРДС з потребою в ШВЛ.🧪 Діагностика🔹 Клініка + анамнез — ключові, особливо при підозрі на сепсис у молодих пацієнтів після ангіни.🔹 Лабораторні тести: лейкоцитоз, тромбоцитопенія, порушення функції печінки/нирок, позитивні гемокультури (70% — Fusobacterium, ріст 2–7 днів)🔹 Дослідження. КТ шиї з контрастом — найчастіше використовується. Магнітно-резонансна венографія — найчутливіший метод (97%). УЗД — менш інформативне при ранньому тромбозі. Рентген/КТ грудної клітки — для оцінки легеневих ускладнень.💉 Лікування▶️ Антибіотики — головна терапія. Бета-лактамазорезистентні бета-лактами (наприклад, піперацилін/тазобактам). Альтернатива при алергії: метронідазол або кліндаміцин. Тривалість — до 6 тижнів для повного проникнення в тромб.▶️ Хірургічне втручання — при абсцесах, медіастиніті, церебральних ускладненнях.▶️ Антикоагуляція — залишається дискусійною. Показана при великому тромбі, залученні синусів ЦНС або при відсутності ефекту від АБТ упродовж 72 год.📉Навіть при лікуванні летальність становить 5–18%. Більшість пацієнтів потребують госпіталізації до 3 тижнів, часто в реанімаційні відділення. Можливі довготривалі ускладнення внаслідок емболізації. ⚠️ Клінічна порада: не ігноруйте тривалу лихоманку й погіршення загального стану після ангіни в молодих людей. Якщо приєднується однобічний біль у шиї чи респіраторна симптоматика — думайте про синдром Лем’єра.❓ А ви коли-небудь діагностували синдром Лем’єра? Чи використовуєте ви антикоагулянти в таких випадках?📖 Джерело: PubMed📍Підготувала: Мілана Клименко