🙈Іноді дивлячись на ринок складається враження, що ми всі герої фільму "Don`t look up")🤹 Нафта дорога, ставки високі, ФРС не поспішає нікого рятувати, геополітика регулярно підкидає нові сюрпризи, але індекси все одно оновлюють максимуми. Бо десь поруч є AI, напівпровідники, сильні корпоративні звіти і загальне відчуття типу: "якось воно там буде".😮 Якщо ви думаєте що це якась не нова історія то ні) Майкл Платт (колись один із найуспішніших макротрейдерів) дуже добре описав логіку таких моментів:"Є три речі, які потрібні, щоб заробляти на ринку. Вам потрібна хороша фундаментальна історія, гарний тривалий тренд і те, щоб ринок реагував на новини так, як ви очікуєте. Бичачі ринки ігнорують будь-які погані новини, а будь-яка хороша новина — це привід для подальшого ралі.” 👉🏻 Джессі Лівермор ще у 1920-х називав це лінією найменшого опору. Його ідея була простою: важлива не лише сама новина, а реакція на неї. Якщо погана новина не ламає ціну, значить, покупці все ще контролюють ситуацію. І сперечатися з цим може бути дуже дорого.👉🏻 Бенджамін Грем пояснював схожу річ через образ Містера Ринку. У нього бувають періоди ейфорії, коли він готовий платити занадто багато, і періоди паніки, коли він не хоче купувати навіть хороші активи. Тому фундаментальний аналітик може бути правий по суті, але помилятися по таймінгу. Бо в короткостроковій перспективі настрій інвесторів часто сильніший за здоровий глузд.👉🏻 Сорос додав до цього ще один важливий момент — рефлексивність. Іноді ціна не просто відображає фундаментал, а сама починає його змінювати. Якщо акція компанії різко зростає, їй легше залучати капітал, купувати конкурентів, наймати людей, фінансувати нові проекти. Тобто ринкова ейфорія іноді сама допомагає створити фундаментал, яким потім себе виправдовує.🤷‍♂️ Історично це повторювалось багато разів: тюльпаноманія, бум залізниць, 1929 рік, доткоми, нерухомість, крипта, AI. Кожного разу з’являлась нова велика історія, нові пояснення, нові метрики і стара добра фраза: "цього разу все інакше".Проблема в тому, що це массове божевілля часто багато хто помічає. Але майже ніхто не знає, коли саме воно закінчиться.⚠️ І тут важлива друга частина думки Платта:"Ведмежі ринки ігнорують будь-які хороші новини, а будь-яка погана новина — це привід для подальшого розпродажу." Тобто ірраціональність працює в обидва боки. У бичачій фазі інвестори шукають причини рости. У ведмежій — причини продавати.😐 Тому питання не лише в тому, дорога компанія чи дешева. Іноді важливіше подивитися, як інвестори реагують на новини. Якщо погана новина не "валить" акцію — тренд ще умовно живий. Якщо хороша новина вже не може підняти акцію — можливо, наратив починає погіршуватись. Саме так часто змінюється ринок: не через один гучний заголовок, а через зміну реакції інвесторів на ті самі новини.🍞 Тому правило просте: поки інвестори ігнорують погане та активно купують хороші новини, бичачий тренд живий. Але коли погані новини перестають прощати, а хороші вже не викликають зростання, варто уважніше переглядати позиції. Бо ринок може бути ірраціональним довше, ніж нам здається. Але навіть найсильніший наратив рано чи пізно проходить тест реальністю.ProІнвестиції | Підписатись