Навіщо потрібна вища освіта?

🤷🏻

Це питання рано чи пізно постає перед усіма, хто 1 вересня повертається до навчання, а тим паче — перед тими, хто вже отримав диплом і вийшов на ринок праці. Підлаштовуючись під вимоги ринку та бюрократичну логіку ефективності, сучасний університет дедалі більше орієнтується на вимірюваний результат: знання потрібно виробляти й оцінювати, а викладання — контролювати за визначеними показниками.❓ Та чи може ефективність відповісти на питання про цінність і зміст освіти?❓ Чи має викладач передавати студентові готову істину?❓ Чи може радикалізація навчальних програм змінити сам університет, якщо його логіка здатна привласнити й поставити собі на службу навіть критичне знання?❓ Якими можуть бути освітні взаємини, у яких ніхто не має останнього слова, а діалог не мусить завершуватися остаточною згодою? Над цими питаннями розмірковує канадський теоретик культури Білл Рідінґс у книжці «Університет у руїнах». До Дня знань публікуємо переклад розділу «Сцена викладання» з цієї книжки. А всіх, хто сьогодні навчається та навчає, вітаємо з Днем знань! Бажаємо не втрачати здатності мислити, слухати інших і залишатися відповідальними одне перед одним.