Психоаналітичний slay 🎀 | Етика маргінальногоПочну з того, як особисто я визначаю маргінальне, к...

Етика маргінальногоПочну з того, як особисто я визначаю маргінальне, коли розмова йде про суб’єкта з нестачею, мається на увазі нестача онтологічна, як вада мови. Неможливість сказати все, пояснити так, щоб інша людина зрозуміла.Неможливість досягти ідеалу в об’єкті індустріального, як айфон, який не перегрівається чи не ламається.Все це є кісткою поперек горлянки у прогресивізму та тим, що зрештою ринок, будь то ринок відносин чи ринок чогось іншого, стимулює.Маргінальне це таке, що не просто має нестачу як умову буття, а плюсом на додачу певний дефект, через який програє конкуренцію та стає непотрібним.Тобто не просто самсунг, який з якихось причин гірше продається, а хуавей, що не має гугл карт і нормальних додатків. Де дефект це не тільки нестача, а щось ще.Етика маргінального це вибір на користь непотрібного і дефективного. Свідомий чи безсвідомий це не принципово. Можна також назвати це ресентиментом до слабкого в поспішному прочитанні.Проте бажання маргінального то є також спосіб залишатись консервативним, в сенсі буття з кимось чи чимось всупереч науці, трендам та здоровому глузду. Здавалося б, якщо є щось “краще”, для чого є потрібним настоювати на дефекті.Іншими словами, для чого залишатись у розірваній та відносно розбитій країні без особливо райдужних перспектив, якщо можна поїхати в розвинутий соціалізм та подивитися на бентлі в Монако.Що є специфічно маргінального в психічному житті суб’єкта, що задає тон вибору на користь клишоногого?Дискусію про християнство як релігію рабів я залишаю людям інших спеціальностей.