День пам'яті святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії

Якщо Господь дає Надію -
Її освячує Любов.
Душа злітає і радіє,
Бо Віра зігріває знов.
І їх нікому не зламати,
Коли зростив у серці Бог -
Премудрість Божа, їхня мати,
Хранить для тебе кожну з трьох.

©

Архимандрит Пафнутій (Мусієнко)

Постраждали святі мучениці за Христа від язичницького імператора Адріяна 137 року. Старшій Вірі тоді було дванадцять років, Надії - десять, а молодшій  Любові - лише дев’ять. Дівчаток катували й стратили на очах матері, свята Софія зазнала не менших душевних мук і невдовзі теж відійшла до Бога. Улюблене в народі свято, бо їхні імена - одні з найпоширеніших і мають глибокий моральний зміст, проте не всі пам'ятають, що саме жертовність є запорукою справжніх віри, надії та любові.

І саме зараз, коли війна в Україні ввійшла в пекельну фазу, про них треба пам'ятати, а надто про любов: бо тільки те серце, що вміє по-справжньому любити, може пройти через такі випробування, і війна не зламає його любові. А навпаки - підсилить її, примножуючи довкола. Зі святом, дорогі брати й сестри, з днем ангела, дорогі іменинниці!