Молись за Україну | Книга Пророка ЄреміїГлава X¹ Слухайте слово, яке Господь говорить вам,...

Книга Пророка ЄреміїГлава X¹ Слухайте слово, яке Господь говорить вам, доме Ізраїлів.² Так говорить Господь: не вчіться шляхів язичників і не страшіться знамень небесних, яких язичники страшаться.³ Бо устави народів — порожнеча: зрубують дерево у лісі, обробляють його руками теслі за допомогою сокири,⁴ покривають сріблом і золотом, прикріплюють цвяхами і молотом, щоб не хиталося.⁵ Вони — як обточений стовп, і не говорять; їх носять, тому що ходити не можуть. Не бійтеся їх, тому що вони не можуть заподіяти зла, але і добра робити не в силах.⁶ Немає подібного до Тебе, Господи! Ти великий, і ім’я Твоє велике могутністю.⁷ Хто не убоїться Тебе, Царю народів? бо Тобі єдиному належить це; тому що між усіма мудрецями народів і в усіх царствах їх немає подібного до Тебе.⁸ Усі до одного вони безглузді і дурні; пусте вчення — це дерево.⁹ Розбите на листи срібло привезене з Фарсиса, золото — з Уфаза, справа художника і рук плавильника; одяг на них — гіацинт і пурпур: усе це — справа людей майстерних.¹⁰ А Господь Бог є істина; Він є Бог живий і Цар вічний. Від гніву Його тремтить земля, і народи не можуть витримати обурення Його.¹¹ Так говоріть їм: боги, які не створили неба і землі, зникнуть з землі і з-під небес.¹² Він створив землю силою Своєю, утвердив вселенну мудрістю Своєю і розумом Своїм розпростер небеса.¹³ За гласом Його шумлять води на небесах, і Він піднімає хмари від країв землі, творить блискавки серед дощу і виводить вітер зі сховищ Своїх.¹⁴ Безумствує усяка людина у своєму знанні, осоромлює себе всякий плавильник ідолом своїм, тому що виплавлене ним є неправда, і немає у ньому духу.¹⁵ Це повна порожнеча, справа омани; під час відвідування їх вони зникнуть.¹⁶ Не така, як їх, доля Якова; бо Бог його є Творець усього, й Ізраїль є жезл насліддя Його; ім’я Його — Господь Саваоф.¹⁷ Забирай із землі майно твоє, ти, що маєш сидіти в облозі;¹⁸ бо так говорить Господь: ось, Я викину жителів цієї землі цього разу і зажену їх у тісне місце, щоб схопили їх.¹⁹ Горе мені у моєму скрушенні; болісна рана моя, але я говорю сам у собі: «справді, це моя скорбота, і я буду нести її;²⁰ намет мій спустошений, і всі мотузки мої порвані; діти мої пішли від мене, і немає їх: нема кому вже розкинути шатро моє і розвісити килими мої,²¹ бо пастирі зробилися безглуздими і не шукали Господа, а тому вони і чинили нерозумно, і все стадо їх розсіяне».²² Несеться чутка: ось вона йде, і великий шум від країни північної, щоб міста Юдеї зробити пустелею, житлом шакалів.²³ Знаю, Господи, що не у волі людини путь її, що не у владі того, хто йде, давати напрямок стопам своїм.²⁴ Карай мене, Господи, але за правдою, не у гніві Твоєму, щоб не принизити мене.²⁵ Вилий лють Твою на народи, які не знають Тебе, і на племена, які не прикликають імені Твого; бо вони з’їли Якова, пожерли його і знищили його, і житло його спустошили.