Тези доповіді про трансгенераційну травму бідності.Фінансові сценарії формуються в дитинстві: Родинні наративи і казки кодують складні економічні патерни у прості образи. Це - глибоко вкорінені переконання, які стають частиною картини світу. Голодомор, розкуркулення та десятиліття тоталітарного придушення приватної власності сформували специфічні захисні механізми:Ресурси закодовані виключно як інструмент виживання - звідси страх накопичення, харчова тривога й уникнення грошей. Багатство сприймається як небезпека: воно "забирає" любов, здоров'я або привертає загрозу. Це породжує полярний вибір між "бути бідним і хорошим" або "бути багатим і поганим", а також два деструктивні сценарії - хронічне уникання грошей або їх імпульсивне витрачання.Культ фаталізму формує зовнішній локус контролю: багатство «падає на голову», а не здобувається — звідси нездатність системно нарощувати капітал. Наратив «праця — це страждання» закріплює переконання, що гроші леґітимні лише через виснаження; дохід без фізичного болю маркується як нечесний. Аналіз казки "Закопане золото", яка включена до підручника «Фінансова абетка» для 2 класу, рекомендованого МОН України:Сюжет побудований на загрозі голоду: гроші позиціонуються як спосіб не вмерти, а не як інструмент свободи чи розвитку. Батько не передає жодних фінансових компетенцій: ні планування, ні заробітку, ні управління - натомість формує підміну понять "гроші/їжа".Наразі в школах запроваджується новий предмет "Підприємництво і фінансова грамотність". Контекст якого (креативність, підприємницький підхід, критичне мислення тощо) не з'єднується з усім вищенаведеним. (с) Доповідь підготувала Олена Єрмошкіна, доктор економічних наук, професор кафедри фінансів НУ "Львівська політехніка".(с) Тези для каналу "Психотравма війни" підготувала Тетяна Станіславська, аспірантка КІСПП.Будь ласка, не плагіатьте текст, посилайтеся.