Півфінали Ліги чемпіонів вийшли напрочуд нецікавими. Найцікавішими стали хіба підсумкові результати: якщо у прохід Ман Сіті над Реалом я ще міг повірити, бо зустрічалися два гранди, то у міланському дербі невже перевага Інтера над Міланом мала бути настільки серйозною?Я все ще хочу себе переконувати, що цей Ман Сіті - команда гірша за рівнем, ніж у минулому сезоні, але з кожним кроком ця теза виглядає самообманом. Якщо я не дуже впевнений у Мануелю Аканджі, мені не подобається Джек Гріліш чи я вважаю Ріко Льюїса не рівня запасу для такої команди, як Манчестер Сіті, це ж не їхня проблема, правильно?Дуже легко можна порівняти прогрес Ман Сіті (і, відповідно, регрес Реала) за двома останніми півфінальними протистояннями. Перше було вирвано на характері - власне, і в грі проти кризового (тоді ще) Ліверпуля було помітно, наскільки морально готовий Реал ламати важливі поєдинки на свою користь. У цьому ж протистоянні з Ман Сіті (вірніше, у другій його частині) такого відчуття вже не було.Щодо міланського дербі - тут треба фахівці. Коли я побачив склад Інтера та "легкий" центр поля, думав, Мілану буде легше здобути перемогу. На виході ж Інтер навпаки не відчув загроз для себе. Не те, щоб моментів не було, але ж їх треба реалізовувати.Фінал Ман Сіті - Інтер - дуже дивний. Я не бачу, за рахунок чого Інтер може обіграти такий Манчестер Сіті, який тепер точно полюватиме на требл.P.S. Пропоную назвати фінал іменем Роберто Манчіні, свого часу доклав чимало зусиль у роботі тренером для обох команд.P.S.S. Дарміан, Мхітарян, Лукаку - а може це манчестерське дербі?