Майстер-клас від Борнмута. Або як врятуватися в АПЛ, коли тебе всі вважають аутсайдером:▪️Борнмут - Ліверпуль 1:0▪️Борнмут - Фулгем 2:1▪️Лестер - Борнмут 0:1▪️Тоттенгем - Борнмут 2:3▪️Саутгемптон - Борнмут 0:1▪️Борнмут - Лідс 4:1Шість перемог у дев'яти останніх матчах (ще три закінчилися поразками). Це 18 набраних очок менш, ніж за чверть чемпіонату.Я був першим, хто списав Борнмут взимку. Команда виглядала жахливо (гірше - лише Саутгемптон, мабуть, але там клас футболістів трохи приховував подібне враження).Борнмут зразка кінцівки сезону - дуже хороша команда. Данго Оуттара (про нього писав за підсумками зимового трансферного вікна): дуже корисний футболіст - 1 гол та 3 асисти у другій частині сезону.Але ж, звісно, Філіп Біллінг. Навіть не Домінік Соланке - той хоч і зробив більше результативних дій у цьому сезоні, але не був настільки важливим футболістом для цього Борнмута. Надважливий і, теж визнаю, недооцінений футболіст: завжди дивувала його антропометрія як для позиції центрального півзахисника: 1.93 метра - нечасто насправді побачиш гравця з такими параметрами у центрі поля.Головні ж герої: керівництво Борнмута та Гарі О'Ніл. Перші - за те, що знайшли можливість вкластися в команду (за придбання Забарного має бути окрема подяка) та довіру до тренера. Все ж, змінити тренера та довіритися досвідченішому фахівцеві було б значно простіше, але пішли складнішим шляхом.Ну а Гарі О'Ніл - не буду приховувати, що мало скажу про тактичні вподобання цього тренера. Але з тих матчів, що я бачив, скажу лише одне: це максимально простий, фланговий, за потреби - захисний та контратакувальний футбол. Борнмут не чіпляє на себе маску, щоб про них думали інакше. Це може до Скотта Паркера - кудись туди.Складні цілі іноді потребують простих рішень. Зберегти своє місце в еліті з таким складом - складна мета. Але Борнмут знайшов прості рішення, які змогли її втілити у життя.