Пороблено Подкаст | Чому наші прапрапра після Зелених свят уникали лісу, поля, водойм і на...

Чому наші прапрапра після Зелених свят уникали лісу, поля, водойм і навіть боялися заснути вдень?Тиждень після Трійці в народній традиції називають Русальним. Вірили, що саме в цей час русалки з'являються серед живих.В уяві наших предків це були не лише дівчата-потопельниці. Русалками могли стати: діти, які померли до хрещення. Їх також називали страдчатами, збігленятами чи потерчатами;потопельники — причому не лише дівчата, а й хлопці. Для хлопців навіть існували окремі назви: русалім, русал або ж казали «той русалка»;«запиті дівчата» — тобто засватані, за яких уже випили могорич, але вони померли до весілля;усі, хто народився або помер на Русальний тиждень (зазвичай це тиждень після Зелених свят) — це характерно для Центрального та Середнього Полісся.Вірили, що русалок можна перестріти в лісі, біля води чи в полі. Тому ці місця оминали. А тим паче не наважувалися купатися чи йти до лісу наодинці, бо ніхто ж навіть не знатиме, куди ти подівся. Подекуди казали, що на Русальному тижні не можна спати вдень або надворі. Бо якщо заснеш, то будуть йти русалки і «мішка на голову натягнуть» або «дрова тобою возитимуть». Після цього людина прокидалася виснаженою, сонною, без сил. Тому якщо вже таке сталося, треба було також заснути на розигри (понеділок після Русального тижня). В цей день русалки нібито повертатимуться назад «на могилки» й заберуть із собою втому.А ще на так звану Трійцю померлих, Навську Трійцю чи Русалчин Великдень (зазвичай це четвер, рідше — субота) ті сімʼї, де була русалка, залишали для неї одяг. Речі вивішували десь на плоті, в садку чи на воротах. Чоловікам могли покласти штани, жінкам чи дівчатам — сорочку. Коли русалка прийде «з могилок», щоб могла гарно вбратися.Чому наші прабабусі та прадідусі нібито могли бачити русалок, а ми — ні? Чим закінчувалися зустрічі з ними? Як і хто «проводив» русалок? І чому після цього іноді доводилося буквально тікати з кладовища?Більше цікавого — у випуску «Чому русалки приходять на Зелені свята?» з Володимиром Галайчуком — доктором історичних наук, професором кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка:https://youtu.be/ylh7wo-kROY Цей випуск створено у партнерстві з проєктом про українські традиції для сьогодення «Витоки» від Zagoriy Foundation. Витоки – це проєкт Zagoriy Foundation про інтеграцію традиційної культури в сьогодення – у корпоративну культуру, освітні процеси, сімейні святкування тощо. Фізично він виражається у ілюстрованих електронних путівниках, які можна безоплатно завантажити на сайті проєкту Витоки.Путівники розповідають про ключові традиції святкування різних свят, пропонують сценарії залучення звичаїв у сучасне життя: від простих до складних; дає перелік майстрів, науковців та бізнесів, до яких можна звернутись за заглибленням у процес. Скачати їх можна тут: https://vytoky.com/series/