Сьогодні від ночі всюди, де потрібно, працюють рятувальники та необхідні служби. Всім, хто був поранений цим ударом, буде надано допомогу. Це наш обов’язок, і держава його виконає. Я вдячний кожному й кожній, хто працює на місцях після ударів, щоб допомогти нашим людям. Зараз відомо, що постраждали щонайменше 83 людини від початку доби. На жаль, є загиблі. Мої співчуття рідним та близьким. Важкий був удар – ракет різних типів 90, із них багато балістики – 36. 600 дронів. На жаль, не всю балістику вдалося збити. Найбільше влучань у Києві, і саме Київ був основною мішенню цієї російської атаки. Путін вже й слово «ура» не може нормально вимовити – шамкає, – а все ще своїми ракетами перемагає житлові будинки. Три російські ракети проти обʼєкта водопостачання, спалив ринок, десятки житлових будинків пошкодив, кілька звичайних шкіл. Запустив свій «орєшнік» проти Білої Церкви. Реально неадеквати. Важливо, щоб це для Росії не залишалось без наслідків. Сьогодні кожен у світі, хто не промовчить, хто допомагатиме Україні, є захисником життя.Ми робимо все, щоб встановити мир і захистити людей. І важливо, щоб Україна була не наодинці. Потрібні рішення і від Сполучених Штатів Америки, і від Європи, і від інших, щоб цей старий орєшнік в Москві вимовив слово «мир». Дякую всім, хто допомагає! Слава Україні!
Підписав сьогодні новий наш український пакет санкцій, які ми обовʼязково маємо поширити в інших юрисдикціях. Санкції проти окупантів – російських військових, більше сотні їх, – які причетні до ракетних, дронових ударів по нашій країні, по наших людях. Також є пакет проти суден, які використовуються Росією для перевезення вантажів для війни – зброї, боєприпасів, перевезення техніки. Ми готуємо нові наші санкційні рішення – як далекобійні, так і юридичні. І ще одне. Активно ведемо дипломатичну роботу з нашими партнерами у Євросоюзі, щоб наблизити членство України в ЄС. Україна бореться за своє життя, за свою незалежність і за ту Європу, яка найдовше живе в мирі, захищає людей і життя, захищає культуру і саме завдяки такому захисту має справді глобальну роль. Без України не може бути повноцінного європейського проєкту, і присутність України в ЄС також має бути повноцінною – повноправною. Важливо відкрити кластери. Важливо змістовно рухатись у перемовинах. Важливо працювати на 100% заради безпеки, заради наших людей. Дякую всім, хто з нами, хто з Україною! Слава Україні!
Вшановуємо пам'ять Симона Петлюри – одного з головних архітекторів українського державотворення ХХ століття. 100 років тому в Парижі наш земляк, Голова Директорії та Головний Отаман військ УНР, був вбитий більшовицьким агентом.Напередодні роковин від дня смерті долучився до урочистого покладання квітів до меморіальної дошки Симону Петлюрі в Полтаві. Маємо чітко знати й шанувати тих, хто закладав фундамент нашої незалежності. Радянська пропаганда десятиліттями намагалася очорнити ім’я Петлюри та стерти пам’ять про нього. Постать Петлюри особливо важлива зараз. Те, що сьогодні роблять Збройні Сили на передовій є прямим продовженням боротьби Армії УНР проти того самого ворога. Змінилися покоління, але агресор і його загарбницькі цілі лишилися незмінними. Руйнування радянських міфів та повернення українських героїв до нашої пам’яті – це питання національної безпеки. Історичні факти та відкриті архіви є найефективнішою зброєю проти ворожої пропаганди.Як і понад сто років тому, ідеї Симона Петлюри відгукуються в серцях українців, нагадуючи про головне – силу єдності в боротьбі за незалежність. Пам’ятаємо. Слава Україні!
«Всеукраїнські студентські ліги пліч-о-пліч» вперше об'єднали молодь, яка навчається у вищих навчальних закладах України. Змагання стали продовженням масштабного проєкту, який ініціював Президент України Володимир Зеленський задля розвитку масового спорту, підтримки командної культури та згуртованості.Попри виклики війни, постійні тривоги і втому студенти, зокрема із прифронтових територій, знаходять у собі сили не лише здобувати фах, а й тренуватися і досягати результатів у спорті. Волейбол у третьому етапі змагань представили команди з шести областей – Донецької, Луганської, Чернігівської, Сумської, Полтавської та Харківської.Сьогодні привітав команду переможців – студенток Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Їхня наполегливість, активна позиція та лідерські якості доводять: наша молодь найкраща. «Срібло» вибороли представниці Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Команди отримали путівки для участі у фіналі, який відбудеться у Києві.Вітаємо! Пишаємося! Дякую тренерам, батькам, організаторам й амбасадорам за підтримку, молоді – за віру у власні сили. Пліч-о-пліч творимо сильну, спортивну й успішну країну. #разомпереможемо #плічопліч #студентськіліги #stl_poltavaregion #stl_3етап
Щодо ситуації навколо роботи асенізаційних машин і «Полтававодоканалу», моя позиція проста: правила мають бути однаковими для всіх. Якщо у стоках є промислові домішки або відходи, які не можна зливати у систему водовідведення, це порушення, яке несе ризики для екології та роботи водоканалу. Закривати на це очі ніхто не буде.Водночас я розумію і позицію підприємців. Коли люди отримують рахунки на сотні тисяч гривень, це створює напругу і ставить під загрозу роботу цілої сфери послуг. А будь-який колапс у вивезенні нечистот — це вже питання санітарної та екологічної безпеки для громад.Тому зараз головне — не взаємні звинувачення і не перекриття доріг, а фаховий діалог та перевірка всіх фактів.Доручив профільним службам і керівництву підприємства організувати відкриту робочу зустріч за участі представників асенізаторів, фахівців лабораторії та контролюючих органів.Потрібно:• публічно показати механізм нарахувань;• надати результати аналізів;• перевірити обґрунтованість кожного виставленого рахунку;• напрацювати зрозумілі та однакові правила роботи для всіх.Якщо були порушення — вони мають бути доведені фактами. Якщо є помилки або непрозорість у нарахуваннях — це також має бути виправлено.Моє завдання — не допустити ні безладу, ні екологічних ризиків, ні зупинки важливих послуг для людей.
Системно оновлюємо дорожню інфраструктуру Полтавщини. За минулий тиждень фахівці відремонтували 3,5 тис. м² покриття місцевих доріг. З початку року обсяг становить 23,4 тис. м². Органи місцевого самоврядування активно долучаються до співфінансування. Договори про співпрацю вже уклала 31 ТГ, із яких 25 перерахували кошти.На території Горішньоплавнівської, Глобинської, Сергіївської та Краснолуцької громад підрядні організації виконували роботи у межах експлуатаційного утримання доріг та підвищення рівня безпеки дорожнього руху, приводили до ладу узбіччя, обпилювали дерева. У планах на поточний тиждень – ремонт автошляхів на території Глобинської, Кобеляцької, Диканської, Зіньківської, Михайлівської та Лубенської громад. Паралельно триває відновлення автомобільних доріг державного значення. Щоденно на ділянках працюють від 10 до 12 бригад. Протягом тижня ліквідували 55,3 тис. м² деформацій покриття, загалом у 2026 році – понад 509 тис. м².Роботи виконували на основних транспортних артеріях області, зокрема:– М-03 Київ – Харків – Довжанський;– М-22 Полтава – Олександрія;– Н-08 Бориспіль – Дніпро – Запоріжжя (через м.Кременчук) – Маріуполь;– Н-12 Суми – Полтава;– Н-31 Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка;– Р-10 /Р-09/ – Черкаси – Чигирин – Кременчук;– Р-11 Полтава – Красноград; – Р-42 Лубни – Миргород – Опішня – /Н-12/.Відновлення автошляхів – наша спільна справа. Працюємо далі.
Сьогодні, у День пам'яті жертв політичних репресій, згадуємо мільйони українців, чиї життя забрав радянський тоталітаризм. Тих, кого посеред ночі схоплювали «чорні воронки», хто згинув у ГУЛАГах чи був засипаний вапном у безіменних ровах Биківні й тисячі інших місць масових страт.Долучився до вшанування пам’яті наших земляків. Встановили лампадки до пам’ятника жертвам політичних репресій в урочищі Триби Полтавського району на знак скорботи та нагадування про те, яку ціну платимо за право бути вільними. Підрахувати кількість репресованих у період Великого терору 1937–1938 рр. надзвичайно складно. Протягом цього часу жертвами репресій на Полтавщині стали близько 10 тис. мешканців. Це були звичайні люди, яких влада без жодних підстав звинуватила у злочинах, яких вони не вчиняли.На жаль, нині агресор знову намагається використовувати терор. Депортації, катівні на окупованих територіях – це пряме продовження злочинів НКВС. Ті самі методи, той самий ворог, та сама мета – знищити українську ідентичність. Пам'ять про тих, хто не зламався в таборах, дає нам сили боротися зі спадкоємцями «червоного терору» зараз. Злочинці минулого мають бути засуджені історією, а нинішні – міжнародним трибуналом. Наша єдність на шляху до демократії та прав людини – це найкраща відповідь агресору. Український дух неможливо розстріляти. Пам’ятаємо. Боремося.
Всеукраїнська хвилина мовчанняРуслан ГрицаєнкоПолтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з ПолтавщиниМолодший сержант Руслан Грицаєнко на псевдо «Руні» поліг 6 вересня 2024 року поблизу села Галицинівка Покровського району на Донеччині. Перебуваючи на позиції, він зазнав смертельних осколкових поранень. Воїнові було 39 років.Руслан народився 22 липня 1985 року в селі Михайлівка Полтавської області. Після закінчення місцевої школи вступив до Карлівського професійно-технічного училища №50. Опанував фах слюсаря з ремонту автомобілів та електрогазозварника. Працював у Києві будівельником і зварювальником. Під час повномасштабної війни, влітку 2022 року, Руслан долучився до лав Збройних Сил України. Служив у 210-му окремому штурмовому полку. Обіймав посаду старшого стрільця-оператора. «Він був добрим, люблячим, завжди поруч. Його усмішка зігрівала навіть на відстані», – написала дружина Наталія. Поховали воїна в селі Мартинівка на Полтавщині, де він жив із сім'єю. У Руслана Грицаєнка залишилися дружина, син, донька, мати та брати.Вічна пам’ять Герою!Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Спорт у громаді – це більше, ніж просто активність. Розвиваючи фізичну культуру, ми будуємо середовище, де рух стає нормою, а досягнення – спільним брендом нашого краю. Про одну із спортивних легенд Мачух – мотобольний клуб «Дружба» поспілкувався з головою громади Валерієм Білоконем. На рахунку команди – чимало здобутків національного рівня, серед яких чотири чемпіонські титули та Кубок України з мотоболу. Попереду – не менш амбітні плани.«Дружбу» очолює і тренує Анатолій Таран – майстер спорту, якого у 2025 році обрано тренером Національної збірної команди України. Нині 80% її учасників – спортсмени із Полтавщини. Мотобол – екстремальний вид спорту, який вимагає не лише енергії й завзяття, а й фінансового ресурсу. Валерій Білокінь озвучив проблемні питання, які стосуються матеріального забезпечення команди. Будемо сприяти на обласному рівні, рішення є.Окремим пріоритетом є розвиток ветеранського спорту. У громаді активно працюють над створенням спеціального майданчика для гри в гольф у межах реабілітації та соціалізації захисників. Важливо не зменшувати темп якісних змін, адже активний спосіб життя, популяризація спорту та максимальне залучення – це наша стійкість сьогодні і в майбутньому.
Фінансова спроможність громад напряму залежить від ефективного адміністрування місцевих податків та зборів. Саме ці питання стали ключовими під час Конгресових слухань на платформі Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.Захід відбувся за головуванням заступника Керівника Офісу Президента України Віктора Микити та керівниці Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України Лілії Пашинної. До обговорення долучилися понад 1800 учасників: народні депутати, представники Уряду, міністерств, Державної податкової служби, Казначейства, ОВА, обласних рад, профільних асоціацій та органів місцевого самоврядування.У центрі уваги – податкові законопроєкти, оптимізація підходів до оподаткування земель, адміністрування місцевих податків та посилення фінансової спроможності громад.Під час слухань детально обговорили проблему відсутності у громад дієвих інструментів адміністрування місцевих податків. Нині органи місцевого самоврядування фактично не мають повного доступу до інформації про платників податків, об’єкти нерухомості чи земельні ділянки. Через це громади втрачають значні надходження до місцевих бюджетів.Окремий блок стосувався туристичного збору та досвіду громад із розвиненою рекреацією. Йшлося про меморандуми між громадами та органами ДПС, цифровий облік туристів, актуалізацію реєстрів місць проживання, а також виявлення нелегальної оренди, яка не сплачує податки.Позиції учасників щодо окремих ініціатив були різними, однак саме такий формат відкритої дискусії дозволяє громадам напряму озвучувати проблемні питання та формувати пропозиції для подальших законодавчих змін.Серед пропозицій громад – посилення фіскальної децентралізації, цифровізація процесів та розширення інструментів для громад мають стати наступним кроком для зміцнення місцевого самоврядування та стабільного наповнення бюджетів громад.Такі рішення мають посилити фінансову стійкість громад, забезпечити повноту обліку об’єктів оподаткування та підвищити ефективність адміністрування місцевих податків і зборів.
