POLITpedia | Як би сильно мені особисто не хотілося позловтішатися з того, що Індія...

Як би сильно мені особисто не хотілося позловтішатися з того, що Індія послала Трампа з його тарифними погрозами щодо закупівлі російської нафти, відновивши імпорт і зараз на повній швидкості здійснює розворот на 180 градусів у бік москви та Пекіна, робити цього не буду. Адже ця ситуація є одним із найгірших сценаріїв розвитку подій для нас із вами.Те, що Індія, не бажаючи втрачати такий ласий шматок, як прибутки від торгівлі нафтопродуктами з підсанкційної російської сировини, пішла на примирення зі своїм головним конкурентом і водночас загрозою в регіоні — Китаєм, одразу розпочавши обговорення територіальних питань і плануючи перший за сім років візит Моді до Пекіна, створює один із найнебезпечніших прецедентів для цієї війни. Це демонструє, що на тлі нестабільної поведінки США країнам Глобального Півдня можна й навіть варто йти до більш стабільної й передбачуваної Піднебесної.Простіше кажучи, якщо Індія найближчим часом не зупиниться й не потягне «стоп-кран» (а з огляду на поспіх й неабияку ретельність, із яким усе робиться, на це годі сподіватися), санкційний або, якщо завгодно, тарифний тиск Трампа перестане бути дієвим інструментом примусу інших країн діяти у потрібному Вашингтону ключі. У нашому ж випадку — не допомагати росії наповнювати бюджет для продовження війни.Тобто навіть якщо Трамп нарешті усвідомить, що путін не прагне миру, а весь цей час його лише дурив, й таки наважиться вдарити тарифами по країнах, які торгують із москвою, ці держави, маючи достатній запас міцності, просто проігнорують такий тиск. Ба більше — вони поступово, а може й стрімко переформатуються на Китай, дедалі активніше залучаючись у його табір. Це потенційно може перетворити БРІКС не просто на антизахідний клуб, що існує здебільшого у формі декларацій на самітах, а на реально діючу структуру, здатну знову занурити світ у протистояння лише двох блоків, де перевага навряд буде на боці роз'єднаного Заходу. 🇺🇦POLITpedia