POLITpedia | Найцікавіше у цьому раунді цирку (ці «мирні потуги» – усе ще вистава д...

Найцікавіше у цьому раунді цирку (ці «мирні потуги» – усе ще вистава для одного глядача, який її же і ставить) для мене особисто – спостерігати, як москва, намагаючись збити фокус уваги Трампа, дедалі більше заганяє себе у кут, виходу з якого майже немає.Першим прорахунком було взагалі погодитися на двосторонню зустріч із Трампом, тим самим лиш підживлюючи в його хворій уяві очікування скорої угоди, яка, на його думку, принесе не лише Нобелівську премію, а й, за власними словами, місце в раю.Так, основної мети – відтермінування введення санкцій та бодай символічна руйнація політичної ізоляції російського диктатора – досягти вдалося. Але плану максимум – яким мало стати схилення Трампа на свій бік, аби той продавив Зеленського на ідею відмови від Донбасу як умови для припинення вогню – ні. Крім того, в уявлені американського президента ця зустріч мала стати лише першою у цілій низці самітів лідерів країн. Тож погодившись на неї, росія автоматично погодилася і на всі подальші.Звідси другий прорахунок, який, імовірно, полягав у надії на те, що жодних подальших зустрічей – ані путіна із Зеленським та Трампом, ані путіна й Зеленського – не буде. У кремлі, скоріше за все, розраховували, що американський президент, накачаний розмовами зі своїм російським кумиром, під час переговорів із українським колегою почне тиснути на нього щодо здачі територій. А сама зустріч перетвориться на щось подібне до лютневої, але з гіршими для України наслідками – фактично поставивши хрест на залученні США у війну та знищивши всі форми американської підтримки для нас.Коли і цього не сталося, путін зробив хід конем – у розмові з Трампом висунув чергову абсурдну контрпропозицію, від якої Зеленський однозначно відмовився б – запропонував двосторонню зустрітися з ним у москві. Це мало допомогти кремлівському очільнику перекласти провину за зрив подальших самітів на Київ. Але й тут кремль прорахувався, вважаючи, що Трамп і таке проковтне, вчергове радісно пляшучи під їхню дудку. Чого, на щастя для усіх нас, не сталося.москва сама запалила цей азарт в очах Трампа, який після зустрічі з Зеленським не може думати ні про що інше, окрім організації спільного саміту останнього з путіним, що, немов вуж на пательні, намагається всіляко уникати цієї зустрічі. Та це не може тривати вічно: в очах Трампа путін вже погодився на неї, неодноразово підтверджуючи свою готовність, попри численні «але», які вже звучали і ще звучатимуть. Відмова чи надто довге відтермінування означатиме руйнацію всього миротворчого процесу американського президента, який у інтерв'ю FOX News прямо заявляє, що саме проведення цього саміту продемонструє готовність і бажання москви укласти мир.У моїй уяві складно побачити для кремля інший вихід із цього цугцвангу, окрім як реальна згода на проведення саміту із Зеленським десь на Алясці – як єдиний логічний варіант. Ні Угорщину, ні Швейцарію, ні будь-яку іншу країну Європи я для цього не розглядаю – путін на це не піде. Ця людина навіть у США летіла з росії з вимкненими транспондерами та в режимі повної тиші, аби, не дай Боже, щось не сталося. А уявити, що він полетить через країни Балтії, Польщу чи навіть Чорне море, взагалі практично неможливо.А от що реально з цього всього вийде – побачимо, як каже Трамп, у найближчі тижні.🇺🇦POLITpedia