🇺🇸🌏 Друга каденція Трампа змінює баланс США в Індо-Тихоокеанському регіоні⏺ Автором матеріалу є Дерек Ґроссман — професор політичних наук і міжнародних відносин Університету Південної Каліфорнії, колишній старший аналітик RAND та екс-брифінгер з розвідки для помічника міністра оборони США з питань безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.🇺🇸 У другій президентській каденції Дональд Трамп суттєво змінив підхід США до зовнішньої політики в Індо-Тихоокеанському регіоні. На відміну від першого терміну, процес ухвалення рішень майже повністю персоналізований, а ключові посадовці, які раніше стримували імпульсивні кроки президента, більше не відіграють системної ролі.✏️ Оприлюднена Стратегія національної безпеки США відображає ультрареалістичне бачення світу, у якому союзники й суперники оцінюються з точки зору безпосередньої вигоди для Вашингтона. Документ зосереджується на обмеженому колі загроз і містить значно м’якшу риторику щодо Китаю порівняно зі стратегією 2017 року.🤷‍♂️ Адміністрація Трампа також змістила стратегічний фокус із Індо-Тихоокеанського регіону на Західну півкулю. Основним завданням визначено стримування китайського впливу в Латинській Америці, що фактично формує нову версію доктрини Монро, тоді як Азія відійшла на другий план.👀 У Південно-Східній Азії політика США має вибірковий характер. Камбоджа стала несподіваним дипломатичним успіхом завдяки угоді про критичні мінерали, водночас відносини з В’єтнамом погіршилися через високі торговельні тарифи, що підштовхнуло Ханой до активнішого зближення з Пекіном.🇮🇳🇹🇼🇰🇵 У Південній Азії Вашингтон формально зберігає стратегічне партнерство з Індією, однак відносини залишаються напруженими через розбіжності щодо росії та паралельне зближення Трампа з Пакистаном. Водночас США й надалі покладаються на своїх ключових союзників і уважно стежать за ситуацією навколо Тайваню та ядерних програм Північної Кореї.