Космос політики | Частина 4У народі ці гроші називали «кульженками» — за назвою друкарні...

Частина 4У народі ці гроші називали «кульженками» — за назвою друкарні.Виробничі потужності друкарні не дозволяли швидко надрукувати всю потрібну кількість банкнот. До роботи залучили ще одну — на Бібіковському бульварі (нині Шевченка, 27). Але саме в друкарні Кульженка створили Експедицію заготовок державних паперів (ЕЗДП), яка контролювала друк банкнот та цінних паперів в Україні. Під керівництвом Івана Мозалевського там працював мистецько-гравірувальний відділ — близько двадцяти фахівців, серед яких Георгій Нарбут, Василь Кричевський та інші.Протягом 1917–1919 років були надруковані банкноти номіналом 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців. Купюри в 25 та 50 карбованців у народі називали «лопатками» — через зображення чоловіка з лопатою як символу праці. Купюри в 500 гривень із зображенням голови жінки — «горпинками».Марки-шаги. Коли з обігу зникли дрібні монети, 18 квітня 1918 року Центральна Рада ухвалила закон про випуск розмінних марок. На підставі цього закону з’явилися паперові «монети» номіналом 10, 20, 30, 40, 50 шагів. Малюнки для перших двох номіналів виконав Антон Середа, для решти — Георгій Нарбут. Друкувалися на грубому папері в київській друкарні Кульженка та в одеській друкарні Фесенка.Сюжети на марках-шагах:📌10 шагів — тризуб на тлі стилізованого сонця, від якого йдуть промені на Землю;📌20 шагів — селянин з косою, зображення тризуба;📌30 шагів — алегорія «Молода Україна» (голова дівчини у вінку);📌40 шагів — тризуб в обрамленні рослинного орнаменту;📌50 шагів — номінал у рослинному вінку.На зворотному боці — напис: «Ходить нарівні з дзвінкою монетою».Поштові марки. 18 липня 1918 року в обіг надійшла перша серія марок державної пошти УНР — так звана «шаговська». Їх надрукували з уже наявних кліше  марок-грошей. Спочатку планували використовувати проєкти Нарбута із зображеннями князя Костянтина Острозького, гетьмана Петра Дорошенка і філософа Григорія Сковороди, але виробництво вимагало занадто багато часу.Загалом за 1918–1921 роки було випущено близько 130 державних марок УНР з надпечатками тризуба, п’ять випусків листівок, одну поштову картку та один поштовий переказ. Малюнки виконали: Георгій Нарбут (вісім марок), Микола Івасюк (шість марок), Антон Середа (три марки), Леонід Обозненко (одна марка).У лютому 1918 року до Києва прийшли більшовики. Кліше карбованців, що зберігалися в друкарні Кульженка, викрали. Що з ними сталося далі — невідомо.Видання стали матеріальним втіленням української незалежності — символами, які можна було помацати руками. Малюнок-алегорія «Молода Україна», створений Нарбутом для марки в 30 шагів, з’явився на перших стандартних марках незалежної України в 1992 році — через 74 роки.А друкарня Кульженків згоріла у 1941-му під час німецької окупації Києва.Що залишилось?У народі перші українські гроші називали «кульженками». Не за назвою молодої держави, а на честь друкарні, яка їх випускала.Сьогодні ці карбованці — колекційна рідкість, а марки-шаги з «Молодою Україною» Нарбута — символ держави, якої не стало. Книги Кульженка — в музейних вітринах. Лишилася вулиця Сім’ї Кульженків, понад 1000 видань у фондах й колекціях та запитання хто під час повномасштабної війни готовий ставити українську культуру вище за свій багатомільйонний бізнес?Друкарня Кульженків проіснувала 50 років і не пережила совєтів. Однак те, що вона створила, — пережило совєтів на 100.