Частина 7Діти в окупації чи депортації можуть переживати "синдром втраченого зв'язку". Таке поняття запропонували українські психологи та педагоги, що досліджують мілітаризацію українських школярів Росією."Це розрив із внутрішнім емоційним світом, з власною ідентичністю, з родичами, зі звичним соціальним оточенням, з сенсами своєї культури", - пояснює Яніна Омельченко, в.о. завідувачки лабораторії психологічного консультування та психотерапії в Інституті психології ім. Костюка.Цей розрив фахівці вважають психологічним насильством над дитиною, що проявляється в індоктринації та мілітаризації."Вся російська система побудована на страху та покорі. Дитина має боятися, говорити лише те, що їй дозволили. Деякі діти свідомо приховують свою справжню думку, вони вимушені підлаштовуватися. Чимало також залежить від позиції їхніх батьків, чи ті вважають, що Росія "це назавжди", - каже психолог фонду "Голоси дітей" Наталя Сосновенко.При цьому старші діти можуть вдавати, що підкорилися, але внутрішньо вони добре пам'ятають, ким є насправді."Після виїзду з окупації на підконтрольну Україні територію не потрібно щось категорично їм нав'язувати. З дітьми потрібно спілкуватися, сприяти їхньому власному вибору своєї ідентичності. Важливо також налагодити контакти з іншими дітьми", - пояснює Наталя Сосновенко, як допомогти дітям повернутися додому не лише фізично, але й ментально.