Космос політики | Незважаючи на очевидні протиріччя між урядом і президентом, уряд і пре...

👆Незважаючи на очевидні протиріччя між урядом і президентом, уряд і президентський центр влади діяли разом, а символічним жестом цієї єдності стала фотографія, на якій Радослав Сікорський тисне руку Каролю Навроцькому у Вашингтоні під час візиту з нагоди Генасамблеї ООН.Не менш важливе й те, що польське суспільство також продемонстувало свою єдність.Дослідження громадської думки, проведене IBRiS, показує, що 82% опитаних не мають сумнівів, що атака дронів була не помилкою, а цілеспрямованою російською провокацією .Натомість дослідження CBOS показало, що хоча 61% поляків вважають, що їхня країна на цей момент не добре підготовлена до подібних атак, проте дії уряду високо оцінили 61% респондентів, а військових – 73%.Що змінилося для України?Чи здана дронова провокація РФ позитивно вплинути на динаміку політичних відносин Польщі та України? І чи зможе вона покращити україно-польські суспільні відносини?На першу частину питання ми вже отримали перші позитивні відповіді.Радослав Сікорський під час свого візиту до Києва одразу після інциденту заявив, що Польща та країни НАТО повинні в більшій мірі використовувати український досвід ведення дронної війни. Він також переконував, що найкращим способом захисту країн НАТО є інтенсифікація допомоги Україні.І нарешті, він також запропонував розширити протиповітряну оборону країн НАТО на західну Україну, щоб збивати там об'єкти, що наближаються до Польщі або інших російських держав.А 18 вересня до Києва прибув польський віцепрем'єр і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш, де підписав угоду про співпрацю. Зокрема, у сфері підготовки з протидронової оборони, розвитку спільних технологій, військової та інших форм співпраці.Це дуже обнадійливі сигнали, оскільки вони свідчать про істотну зміну перспективи щодо України.Зрештою, український досвід війни та компетенції у веденні нового виду війни з таким агресором, як Росія, були визнані ресурсом, на якому слід будувати інфраструктуру безпеки для Польщі та Європи.Визнання цього факту здатне позитивно вплинути й на процес інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО – тепер цей вступ виглядає як невід’ємна частина побудови цієї архітектури.Проте успіх цього процесу залежатиме від якості аргументів, які нададуть експерти в Польщі, Німеччині, Франції та інших країнах ЄС.Вони, безсумнівно, будуть прислухатися до аргументів України, тому робота українських експертів є надзвичайно важливою і не може полягати у публіцистичному переконанні, що "Росія веде війну не тільки проти України, але й проти Європи та всього Заходу". Таке твердження добре звучить у ЗМІ, але має слабку аналітичну цінність.Ані НАТО, ні Європейський Союз, незважаючи на російські провокації, не перебувають у стані війни з Росією. Жодна з країн НАТО та ЄС не хоче такої ескалації. Про це слід пам'ятати, оскільки кожна дія в контексті інтеграційних процесів буде аналізуватися саме з точки зору ризику ескалації та поширення війни за межі України.А тому роль українських експертів повинна полягати скоріше в наданні аргументів на користь деескалації, ніж у переконанні, що ескалація є найкращою відповіддю на російську загрозу (навіть якщо це було би правдою).