Космос політики | Такі розбіжності в оцінках засвідчили, що частково Москва досягла свої...

👆Такі розбіжності в оцінках засвідчили, що частково Москва досягла своїх політичних цілей. Тест на реакцію Альянсу засвідчив: із солідарністю й надалі можуть виникати проблеми. І якщо вони проявилися навіть на регіональному рівні, то важко сподіватися на те, що солідарні рішення будуть ухвалені на рівні трансатлантичних союзників.Водночас є й позитивний бік справи. По-перше, загроза, яку до цього вважали гіпотетичною чи спекулятивною, тепер унаочнилась. Про це говорять, вже не використовуючи елегантні дипломатичні евфемізми, а отже, є надія на те, що вона у своїй неприкритій реальності стане більш зрозумілою і для пересічного центральноєвропейця. Є шанс, що уряди держав регіону, а може, й у цілому – уряди держав Європи та керівництво ЄС отримають більше підтримки для ухвалення не завжди популярних, але необхідних рішень щодо підвищення оборонних витрат.Ще одним позитивом є те, що очевидним фактом стала висока ефективність України у подоланні дронових атак – українці відбивають масовані атаки регулярно і почасти менш дорогими засобами, ніж ті, що були застосовані Польщею. Це може спонукати держави НАТО переймати більше українського досвіду, сприймати Україну не лише як реципієнта безпекової допомоги, але й як контрибутора європейської та трансатлантичної безпеки.Зрештою, атака на Польщу продемонструвала необхідність колективними зусиллями захищати українське небо. Хоча б над Західною Україною. Якби це було предметом відповідальності не лише України, а й її західних сусідів, то російські дрони не мали б шансу перетнути кордон з Польщею. Натомість частково вивільнились би українські засоби протиповітряної оборони, які могли б надалі використовуватися на сході та півдні України.Однак і в Росії розуміють, що польський прецедент може обернутися посиленням східного флангу НАТО та актуалізацією питання захисту українського неба, тож докладатимуть зусиль для нівелювання цього ефекту. Дронові атаки російська сторона посилюватиме інформаційно-психологічними атаками.Реакцію Польщі та НАТО російські пропагандисти маркуватимуть як заслабку, щоб культивувати розчарування та ресентимент в українцях. Це і зараз не посилює бойового духу, а колись після війни може бути успішно інструменталізоване для досягнення цілей, яких росіяни не змогли досягнути танками, ракетами і дронами.У Центральній Європі Москва теж сіятиме розбрат. Реакція Угорщини та Словаччини вже засвідчила брак солідарності. Ймовірно, після парламентських виборів у Чехії восени цього року Прага також стане менш прихильною до України та більш схильною до ізоляціонізму на противагу солідарності. Годі й казати, що така ситуація не додасть сили проєвропейським та проукраїнським, але хитким урядам Болгарії, Румунії, держав Балтії.У самій Польщі російська дронова атака супроводжувалась неймовірним сплеском антиукраїнських повідомлень у соціальних медіа. Цілі ботоферми намагалися переконати поляків, що винні у атаці – українці. Відверта брехня про українську провокацію супроводжувалась підживленням інших антиукраїнських наративів.Тож можна сказати, що російська атака у небі супроводжувалась російською атакою у медіапросторі. Дрони залітали до Польщі на хвилі потужної інформаційної операції, спрямованої одночасно на дифамацію НАТО й України.Відтак, «польський прецедент» привів Польщу, а разом з нею Європу та НАТО на чергове роздоріжжя. На ньому можна обрати шлях подальшого посилення східного флангу НАТО та України, захисту українського неба спільними зусиллями, безпекової кооперації з Україною, подальшого обмеження російських спроможностей у медіа (передусім у соціальних мережах). Ліпша для цього нагода ще, може, й буде, але невідомо, коли. Рішення кожного разу є запізнілими, що вже надало росіянам перевагу і вартувало тисяч життів в Україні.Якщо ж буде обрано альтернативний шлях і європейські політики та функціонери НАТО обмежаться сильними меседжами без відповідних кроків, то у відповідь на ці меседжі Росія й надалі надсилатиме дрони та ракети, і не лише до українських міст.