👆Шаріф Джаміль з організації Riverkeeper Bangladesh назвав план Китаю щодо проєкту Медог «одностороннім і географічно чутливим», підкресливши, що без прозорих консультацій Бангладеш ризикує зазнати комплексних екологічних, гідрологічних та соціально-економічних потрясінь.Цей проєкт додав терміновості та нового рівня складності переговорам між Індією та Бангладеш щодо розподілу вод річки Тіста. Понад десять років Дака чекала на схвалення у Нью-Делі давно очікуваної угоди, яка мала забезпечити справедливий розподіл вод річки Тіста. Однак внутрішня політична опозиція в Індії, особливо в штаті Західна Бенгалія, затримала укладення угоди.Тепер, коли Китай вступив у регіональні гідрологічні переговори, Бангладеш може зіткнутися як з ризиками, так і з можливостями. З одного боку, зростаюче стратегічне значення транскордонних річок може змусити Індію бути відкритішою в переговорах з Бангладеш, щоб уникнути посилення співпраці Даки з Пекіном у питаннях водопостачання. З іншого боку, власні безпекові та екологічні проблеми Індії стосовно Китаю можуть змусити її ще більше зміцнити свої позиції з усіх питань розподілу водних ресурсів, включаючи річку Тіста.З ширшої точки зору, ситуація надає Даці можливість наполягати на більш інституціоналізованому підході до управління водними ресурсами, який би охоплював усі п'ять прибережних держав: Китай, Індію, Непал, Бутан та Бангладеш. Такі експерти, як Шаріф Джаміль, стверджували, що Бангладеш повинна ратифікувати Конвенцію ООН про водотоки 1997 року та очолити спільну систему управління басейном Ганг-Брахмапутра-Мегхна в цілому. Таке багатостороннє бачення пропонує подвійні переваги: воно створить систему регіонального управління водними ресурсами, засновану на нормах, та захистить Бангладеш від потрапляння в китайсько-індійську суперечку.В епоху, коли річки стають інструментами як дипломатії, так і конфліктів, Дака повинна плисти за течією, але тримати свій курс. Бангладеш стикається зі значними перешкодами в цьому складному гідрополітичному ландшафті. Проєкт угоди з Індією щодо річки Тіста, запропонований у 2011 році, все ще зустрічає опір з боку уряду Західної Бенгалії, що підкреслює складність балансування інтересів федерації та штатів навіть у рамках двосторонніх відносин. Зростаючий вплив Китаю на генеральний план річки Тіста також ставить Бангладеш у скрутне становище між двома потужними сусідами. Це вимагає техничної далекоглядності та дипломатичної гнучкості, щоб запобігти негативній реакції з боку Нью-Делі та забезпечити співпрацю з Пекіном.