Космос політики | ️Тріщини в російських енергетичних проєктах зростають із посиленням ув...

☝️Тріщини в російських енергетичних проєктах зростають із посиленням уваги Кремля до України. Рішення Росії не надавати допомогу колишньому президенту Сирії Башару Асаду, який цього місяця втік з Дамаска до Москви, продемонструвало межі військової потужності Росії за межами України. Це може призвести до втрати російських військових баз у Сирії, які вона використовувала для поширення своєї влади на Середземномор'я та Африку.Конфлікт з Азербайджаном демонструє втрату впливу Москви ближче до дому. Там Росія довгий час мала перевагу завдяки історичним зв'язкам та колишній ролі Москви як другого за величиною експортера зброї у світі, а також спільній енергетичній і транспортній інфраструктурі. Москва навіть намагалася створити оборонні альянси та економічні партнерства на попелищі Радянського Союзу, який Росія та інші колишні республіки перетворили на Співдружність Незалежних Держав, або СНД, міжурядову організацію, покликану зв'язати колишні республіки після розпаду Радянського Союзу.В умовах, коли Москва стикається з втратою свого військового та економічного впливу, важелі контролю, якими колись користувався Кремль, вислизають з рук.«Путін втрачає рештки м'якої сили, яку він колись міг використовувати щодо своїх партнерів по СНД - і все через свою “спецоперацію”, - сказав Андрій Колесников, політичний аналітик, що базується в Москві. - Дружба і особиста хімія між автократами завжди зникає під час конфлікту».Росія довгий час зіштовхувала колишні радянські республіки одна проти одної, намагаючись зберегти важелі впливу на різні країни одночасно. Ця стратегія зазнала невдачі минулого року, коли Азербайджан розпочав військовий наступ на Нагірний Карабах, територію всередині Азербайджану, яка довгий час перебувала під владою етнічних вірмен. Російські миротворці на цій території, двоє з яких загинули під час конфлікту, не змогли зупинити насильство.Аналітики кажуть, що їхня бездіяльність частково пояснюється обмеженістю можливостей Москви щодо втручання, а також свідомим рішенням Кремля покарати Вірменію за її все більш прозахідну позицію. Американські солдати проводили військові навчання з військами Вірменії, в тому числі за місяць до захоплення Азербайджаном Нагірного Карабаху минулого року.В умовах, коли відносини з Вірменією зіпсовані, а її майбутнє з Азербайджаном під питанням, Москва опинилася під загрозою втрати більшої частини свого впливу на Південному Кавказі. У сусідній Грузії люди протестували на вулицях Тбілісі проти того, що, за їхніми словами, їхній уряд стає дедалі ближчим до Росії.Найбільше розбалансувало статус-кво посилення влади Туреччини в регіоні. Особливо це стосується Азербайджану, який має з Туреччиною етнічні, мовні та історичні зв'язки. Підтримка Туреччини у карабаській війні минулого року стала вирішальним фактором перемоги Азербайджану. Важливість Анкари для Росії зросла, оскільки Москва намагається ухилитися від західних санкцій на турецькій території.«Втрата Азербайджану - або підштовхування його до ворожнечі - становить значний ризик для Росії, оскільки це також може зашкодити відносинам Москви з Туреччиною», - сказав Заур Ширієв, бакинський науковий співробітник-нерезидент Євразійського центру Карнегі, який спеціалізується на регіоні.Підписатись на «Космос політики»