Продовження. Початок в попередньому дописі 👆У серпні 2025 року така заява ОПЛ надходить в Північний апеляційний господарський суд. Автоматизований розподіл (система, яка призначена для того, щоб справу слухали судді, які визначаються випадковим чином за допомогою комп. системи) визначає для розгляду цієї заяви ОПЛ про «нововиявлені обставини» трьох суддів: головуючого Корсака В.А., суддів Буравльова С.І. та Алданової С.О. Але у грудні 2025 року за заявою ОПЛ ці судді заявляють самовідвід. Відбувається новий авторозподіл і визначаються троє абсолютно нових суддів: головуючий суддя Владимиренко С.В., судді Демидова А.М., Ходаківська І.П. Але за дивним збігом обставин і вони заявляють самовідвід. Третя «рулетка» авторозподілу суддів вже була більш готова до «правильного» рішення (головуючий суддя Станік С.Р., судді Гончаров С.А., Крижний О.М.). Судове засідання було призначено на 21.04.2026 року. І щоб все пройшло гладко, треба було додати один штрих. За 15 годин до цього засідання сталось диво! «У зв’язку з перебуванням судді Крижного О.М. у відрядженні» його замінюють на нового суддю Ткаченко О.Б.І вуаля. Північний апеляційний господарський суд скасовує своє ж рішення, яке він ухвалив 1,5 роки тому😞Вчора не сталось дива. Вчора був ще один доказ того, що судова влада потребує якнайшвидшого перезавантаження. Це начебто звичайна українська історія - про чорних реєстраторів, про кримінальні провадження, які зупиняються через «мобілізацію до ЗСУ» підозрюваних, про «стурбовану» громадськість, про майновий комплекс в центрі міста і, звичайно, про великі гроші.Але найгірше, що з таких «звичайних» пазлів складається наша держава, яка навіть в умовах жорстокої війни не здатна показати свою дійсну державницьку позицію. Прикро, коли ти роками витрачаєш величезну купу особистого ресурсу, часу та нервів на те, щоб дати шанс державі/громаді зберегти активи, бо чомусь це десятиліттями ніхто не помічав чи не хотів помічати, то тобі дають такий ляпас. Це розчаровує і дуже демотивовує. Але лише з одного боку. З іншого – надає ще більше впевненості в тому, що в нас усіх є ще дуже багато роботи над тим, щоб держава ставала кращою. Замість висновку: ми точно не відступимо! Оскаржуємо та подаємо скарги та звернення у всі можливі інстанції, аби повернути державі та громадам те, що в них колись поцупили. Це вже давно не лише про будівлю на проспекті Шевченка. Це про відповідь на базове питання: хто в цій державі є власником - громада чи ті, хто навчився підміняти право схемами?Бо якщо сьогодні можна «переграти» очевидне і доведене - завтра можна забрати будь-що. Ми це розуміємо. І саме тому не зупинимось. Не тому, що це просто чергова справа. А тому, що це - принцип. А принципи або захищають до кінця, або втрачають назавжди. Бо коли право намагаються зламати - воно або ламається, або дає відсіч. Ми обраємо друге💪