Поезія України 🇺🇦 | Роксолана Від хижих набігів чужинців з даля,Й ворожого війська смертел...

Роксолана Від хижих набігів чужинців з даля,Й ворожого війська смертельну ходуТерпіла не раз українська земля,Ті часто приносили смерть та біду.Непроханих го́стей з-за Чорного моряЗ південного сте́пу якось принесло.Які наживались із лю́дського горя,Й зненацька зайшли у маленьке село.Побили усіх чоловічої статі,І церкву стару без жалю до іконСпалили до тла в вогняно́му багатті,А гарних дівчат похапали в полон.В ворожих човнах, де маленька кімната,Боялись сердешні майбутніх проблем…Пливли і не знали невинні дівчата,Що їх повезуть у султанський гарем.Була серед них несмиренна красуня,Не маючи в серці ні крихти страху,З покірних дівчат полонянка Настуня,Стійкою лишалась в хвилину лиху.За те, що уміла красиво сміятись,За очі відкриті й довершений стан,За силу й невміння комусь підкорятисьЇї запримітив величний султан.Рабиню оту з неземною красоюЗлочинно турецький володар здобув.Поглядом вільним й рудою косоюНезвично для себе підкорений був.Минали роки, а краса лиш зростала.Колишня раба́, що попала в полон,Вона для султана дружиною стала,І сіла праворуч від нього на трон.В минуле, для Насті, дороги закрились,До рідного дому нема вороття…Натомість в жіночому серці з'явились,Незвичні, великі, нові почуття.За спільних дітей і взаємне коханняГосподар на морі, володар світівВиконував різні для тої бажання,Якій повсякчас догодити хотів.Про символ нескорення й символ красиДавно у народі балади складають,Минули століття, роки і часи,А ту українку усі пам'ятають.Зійшла від простої рабині до трону,До неї звертались – «Велика Султана»,Піднялась з колін, не скорившись полону,Османська цариця, ім'ям Роксолана.Автор: Роман Марковський✍️ Розмістити свій вірш на каналі