Мало У нас всього доволі є,Життя таке у всіх настало.Чому ж людина все псує,І їй постійно всього мало?Малу зарплату нам дають,«Не важно», скільки заробляєм –Сусіди краще нас живуть.А ми чого так мало маєм?Будинок чи квартира в нас,Також малий чи надто бідний.А хочеться, щоб про запас,Щоб був заможний і солідний.Нам мало їжі, мало сну,Малий – в три шафи! – гардероб,І кухня маєм теж тісну,А хочеться побільше щоб.Одного більше маєм ми:Проблем, яких лиш нам припало,І плачем гіркими слізьми:Чому тих бід у інших мало?Задумайся, люд, про таке,Як скаржитися будеш знову:В тебе життя ще не тяжке,Тож припини таку розмову.Багатство інших - то є хліб,Дітей щодня щоб прокормити,Хто не голодний кілька діб,Хто воду чисту має пити.Радіє просто від взуття,Щоб не ходити взимку босим,Хто не живе поміж сміття,Хто не сидить з плакатом «Просим…».Багатство – це як ніч прийдеІ маєш, де заночувати.Як в літній день жара спаде,В своєму домі зачекати.А на кінець, ти поміркуй:Чи бідний ти, чи тобі мало,А може просто все цінуй,Щоб те, що маєш, не пропало.Автор: Роман Марковський✍️ Розмістити свій вірш на каналі