Гоніння християн

Гоніння, страх, вʼязниця, муки,І темрява в холодній тишині -Це все терпіли Божі люди,Брати і сестри наші у Христі. Їх світ зневажив і судив суворо,Та віру їх не зміг він поламать,Господь давав їм сили серед болюЙ надію в серці твердо зберігать. Їх били, гнали, кидали в темниці,На суд неправий ставили не раз,Та навіть там, у кам’яній в’язниці,Молитва підіймалась повсякчас. Коли від болю тіло їх тремтіло,І рани палко різали вночі,Вони дивились вірою сміливоНа Того, Хто страждав за них колись. А їм грозили смертю і ганьбою,Щоб віру в Бога змусити зректись,Та серце їх лишалося з Тобою —І не змогли вони Тебе зректись. Їх обмовляли, правду спотворяли,Приписували безліч темних справ,Та в тиші серця вірні добре знали —Що Бог їх бачить і за них стояв. Їх гнали в даль — в сніги, і у заслання,Де вітер лютий крізь бараки дув,У край холодний, у випробування,Де біль і труд щоденний їх гнітив. В Сибір везли їх довгими шляхами,В товарних темних, і тісних вагонах,І сльози тихо падали ночами,Та віру мали, навіть в сильних втомах. Над ними там жорстоко насміхались,Знущались з них без жалю знов і знов,Та вірні Богу все перемагали, І мали в серці щиру ту любов. В снігах далеких, в тихому вигнанні,Де шлях додому був немов крізь млу,Вони несли з покорою стражданняІ славили Господню доброту. А вже часи настали уже інші,І не лунає той жорстокий суд,Та пам’ять їх живе у серці тихо —Про тих, що віру берегли крізь труд. Тепер ми маєм Біблію і спокій,І храм відкритий, де звучить псалом,Та їхній шлях, важкий і одинокий,Нагадує — якою є ціна всьому. Жилось нелегко Божому народу,А зараз є свобода в християн,Й за це повинні бути вдячні Богу,За все, що Він сьогодні посилає нам.© Олексишина Дарина@poesiaGodБільше віршів Дарини зможете знайти за посиланням https://www.instagram.com/di_verses_?utm_source=qr