До ювілею церкви О, церкво, ти гоніння пережила, Лихоліття голоду й війни, Бог з тобою був і Його сила Берегла з тих років давнини. Як в дітей твоїх була потреба Піднімали в небо зір вони. Чув Господь молитви їхні з неба – Поміч мали дочки і сини. Тут по вірі хрещення приймали, Та вінчали у весільний час. Тут молитви над дітьми звершались, Слова й псалми радували нас. Тут не раз просив у Бога кожен Через всі десятиліть роки, Щоби пронеслося слово Боже По землі в усі її кутки. В час гонінь, невігластва, зневаги Так просили волі й Господь дав. Пута розірвав, закон наруги, І кругом церкви повідкривав. Повиходили, як з рідної домівки, Твої діти в села і міста, Молитовні гарні в них будинки, Й там лунає слава для Христа. Пам’ятаймо ціну волі нині, Згадуймо минулії роки … Старців пошановуймо в святині, В вічність відійшли наставники… Ті, котрих не варті ми сьогодні – Витрачали молоді літа В тюрмах, у тайзі, сухо безводні Віддали за істину життя. Дев’яносто років – як багато Проминуло днів тих сивини І на свято в церкву, в рідну хату З’їхалися доньки і сини. Хай ваш храм для світу променіє, І спасенними наповнюється знов, Ворог смутку у серця не сіє, А живе надія і любов. Ми вас всі благословляєм щиро, Дух святий хай радує серця. І здорові виростайте в вірі, Й разом в царстві будемо в Отця.