Canal Християнські вірші - @poemss_christian - №1895
@musyka_virshiА знаєш, щирість зараз ціниться не дужеЙ на зміну милості приходить часто суд. За маскою приховуєм байдужість,За спинами ллємό на когось бруд, Йдемо в стосунках лиш до межі «добре»,А серед труднощів, конфліктів і проблемБоротись за людину не хоробрі... Й не гріємо, лиш палимо вогнем. Я в цій епосі фальші, зрад, зневіриУ серці світло хочу зберегти, І навіть коли боляче без міри,Не руйнувать, а будувать мости,Свою гординю заховать подалі,Боротися за дружбу, як за скарб, Знайти агапе в себе в арсеналі,Коли душа розірветься від скарг, Коли душа розірветься від болю, Коли по ній пройдуться без жалю. Не на людину підійму я зброю -Ворожий план любов'ю я спалю. Диявол шле думок мені багато, І кожна з них - стріла його атак:Тобі болить, ти молишся завзято,Проте хіба байдужість - це не знак?Хіба людська зневага - не оцінка, Яка, поглянь, дорівнює нулю. Для когось ти - всього лише сторінка, Їм все одно на щирість всіх "люблю".Хоч сатана і б'є розчаруванням, Я все ж зроблю всій вибір - полюбить. І всі його детальні планування В мені любов не зможуть погасить. Я хочу бути чистою і даліВ собі проміння сонця пронести.Не надиматися на п'єдесталі,А бути здатною сказать просте «прости».І навіть якщо я ні в чім не винна,Стосунки будуть вище від образ.Хоч я слабка і немічна людина,Господь мене шліфує як алмаз. В Його руках я стану діамантом, Який Христа являє знов і знов.І, мовби лист Святого Адресанта, Найкращу звістку принесу - любов. ©Вікторія Конончук@poemss_christian
5070
26-01-08 17:09