📨 НАМ ПИШУТЬЯ — мама військового. Уже четвертий рік не сплю ночами. Кожен звук телефону — це надія почути голос сина. Він на війні з 2023 року, і я добре знаю — з його розповідей і з власного материнського серця — що таке передова, що таке війна і що таке постійний страх за свою дитину.Я багато років працюю вчителькою. Учора знову побачила у стрічці чергову публікацію міського голови про передану військовим зарядну станцію.І в мене виникло просте запитання: де прозорість?Ми здавали кошти готівкою — я особисто теж. Бо так побудована система, яку сьогодні контролює керівництво відділу освіти, зокрема пані Тімофєєва. І ця ж система фактично не дозволяє відкрито говорити — усі розуміють, чим це може обернутися.Але ж люди мають право знати:де номер військової частини?де чеки?де звіти?Окрім фото посадовців — нічого.А здавали бюджетники. А це — величезна частина громади. Якщо скласти всі ці «обов’язкові» внески разом, виходять сотні тисяч, майже мільйон гривень — і все готівкою.Пане Павло Вікторович Голодніков, скажіть відверто: як ми можемо довіряти таким зборам без жодної фінансової прозорості? Ви говорите про презумпцію невинуватості, але ваша корупційна справа досі розглядається в суді. А якщо суд доведе, що ви винні — що тоді? Хто відповідатиме за ці готівкові гроші, зібрані нібито «на ЗСУ»?Я не проти допомоги армії — навпаки, я донатю постійно, бо я мама і знаю, як важлива підтримка на фронті. Але коли мій син ішов воювати, міська рада не допомогла нашій родині жодною копійкою. Ми живемо скромно й збирали все самі.Тому хочу запропонувати — давайте відмовлятися від готівки. Якщо вже збирати кошти — то через відкриті МоноБанки, де кожен здає хто скільки може, а не фіксовані суми під тиском. Щоб усі бачили, скільки зібрано, кому передано і мали підтвердження.А від себе скажу так: я вмію рахувати. У мене хороша освіта й життєвий досвід. І, можливо, вам ще варто повчитися — як працювати чесно з людьми, Павле Вікторовичу.