Сьогодні Подільська громада, схиливши голови, віддала останню шану Герою та Захиснику на щиті – старшому солдату Ігнатенку Миколі Олександровичу.Микола був справжнім киянином. Тут він народився, зростав, закохувався, будував плани та виховував трьох чудових дітей. Він був людиною мирної праці – чесним фахівцем, надійним другом і, перш за все, неймовірно люблячим сином, чоловіком та батьком. Його родина була його всесвітом.Але коли ворог прийшов підпалити цей всесвіт, Микола без вагань зробив свій вибір.Він став оператором відділення радіоелектронної боротьби 2-го механізованого батальйону. Побратими згадують його як людину слова, надійне плече, на яке завжди можна було спертися, і воїна, що залишався вірним присязі до останнього подиху.26 травня 2025 року поблизу села Шевченко Перше на Донеччині Микола виконував своє перше бойове завдання. Воно ж стало для нього останнім. Він загинув героїчно, тримаючи оборону нашої свободи.Немає у світі слів, здатних загоїти рану в серцях дружини, дітей та батьків. Ми можемо лише розділити цей невимовний біль. Сьогодні разом із родиною плаче весь Поділ.Микола Ігнатенко вписав своє ім'я в новітню історію України поруч із тими, хто століттями виборював наше право бути вільними на своїй землі. Його подвиг не буде забутий! Його ім'я назавжди вкарбоване в пам'ять нашої громади!Від імені громади Подолу висловлюю найглибші співчуття родині, близьким та побратимам Миколи.Низький уклін Воїну!Вічна світла та пам'ять Миколі!Слава Україні! Героям Слава!