В когось неділя відпочинкова, а в нашому Благодійний Фонд "Крона Надії" вона робоча по повній! Навіть можна сказати , що поштова!Їздимо та збираємо посилки на Нова пошта, які йдуть нам з усієї країни! Тому що завдяки фантастичному проекту Гуманітарна Нова пошта ми можемо це робити (окремий респект Alex Kusaiko за бали, якими ми проплатили ці вантажі)І за таке щастя велика подяка нашим небайдужім друзям :Тетяна Назаренко та "Покрова Перемоги", а також Отче Дмитру з ОдесиКатерина Меркулова з ДніпраОксана Басараб та Анастасія Смілянець зі Львова А ще заберемо вантажі сьогодні від Світлана Штельмах та чудових однодумцям, що виготовляють макети озброєння (від мінометів та кулеметів до Вампірів)Сітки маскувальні, газові балони, заряджаючи пристрої для автоматів, багато корисного, усе це сьогодні приймає, мотаясь по місту, у вихідний день добрий чолов'яга Андрей Муратов, за що йому шана та повага!І усе це на тижні будемо завозити та роздавати нашим захісникам на різних куточках фронту!Дякую, друзі!
Ця подяка від рідного вже рідного 120-го бата Сили територіальної оборони ЗСУ, який завжди на вістрі, не тільки і не стільки нашому Благодійний Фонд "Крона Надії" та її директору Богдан Балака , а усім тим, хто постійно допомогає нам! Ці неймовірні люди та фантастичні організації не втомилися, не кинули усе напризволяще, не сказали, що будемо просто чекати перемир'я. Кожного дня вони підтримують Сили Оборони України ! Як би їм складно не було! Щоб не відбувалося у низ в житті!І їм за це неймовірний Респект та безмежна Повага!рідний Харківський Ротарі Клуб "Харків-Сіті" , а особливо Николай Овчаренко , Виталий Нагорный , Robert Mkrtchyan Олександр Чупилко , Владимир Наконечный , Leonov Roman Oleg Orishchenko Александр Ткач та інші одноклубникиМикола Полька , Тимофєєв Олександр , Наталья Балух , Диана Паржин Антон Ситало Тетяна Назаренко Катерина Меркулова Світлана Штельмах Оксана Басараб Александр Новиков Анастасія Смілянець Kseniia Kapusta Юлия Шаламова та Роганські БджілкиЛюдмила Каткова та Благодійний Фонд Червона Калина, Павло Філіппенко, Анна Сильченко та Rotary Club Kharkiv "New Level" , Покрова Перемогиі ще багато небайдужих людей, які категорично проти згадування їх в мережах!Кожного разу, на кожне моє прохання ці феноменальні люди відразу ж відгукуються та пепедають те, що нам потрібно!Дякуємо Вам за це!І да , на фото тільки частина всього, що Ви передали нам, а ми , в свою чергу, перенаправили нашим захісникам (заїджали та завантажували машину ще в двох містах). Тим, кому це все дуже потрібно! Бо війна становиться ще більш гостріше, а нашим захісникам потрібна наша підтримка!
Дорогий Кенні,❤️🔥У житті є люди, зустріч з якими змінює тебе назавжди.Для мене ти — один із них. Ближчий за брата.І сьогодні, у твій День народження, я хочу сказати це вголос.💥Ти приїхав до Харкова тоді, коли більшість боялися навіть вимовляти його назву.Без пафосних зустрічей. Без камер. Лише руїни, дим і наш біль.І все ж ти був серед нас — не тому, що мусив, а тому, що твоє серце веліло бути поруч із тими, хто бореться за правду.🫂Я ніколи не забуду день, коли ти поїхав у Циркунівську громаду, прямо біля лінії фронту.Ти йшов по замінованій землі.Ти говорив із нашими військовими.Ти спускався у підвали до людей, які там досі жили — тримаючись за надію, не знаючи, чи пам’ятає про них світ.І ти довів, що пам’ятаєш.❤️🩹Я бачив, як після тієї зустрічі ти ніби постарів на десять років — за одну мить.💯Ти — взірець для мене.Справжній приклад того, як працювати, як вести за собою, як будувати, і як служити іншим — нічого не вимагаючи у відповідь.Ти ведеш серцем — і воно в тебе величезне.💞Ти ніколи не припиняв допомагати Україні. Ти залишаєшся з нами — не словами, а справами.Ми говоримо майже щотижня — ти запитуєш, як справи, підтримуєш наших бійців і не забуваєш про рієлторів, які пішли на фронт.Ця підтримка — безцінна.👏Ми всі пам’ятаємо, що ти зробив — зокрема прорив, який ти здійснив як президент NAR, — і кожен твій крок на нашій землі.💙💛Ти завжди будеш бажаним гостем у нашій країні.Ти — частина нашої спільної історії.І ми всі дуже-дуже сильно тебе любимо.✌️І знаєш, Кенні — я щиро мрію про той день, коли після нашої перемоги ми знову зустрінемось.Як і раніше — ганятимемо разом на мотоциклах, разом підкорюватимемо гори, ходитимемо лісами чи вирушимо на спокійну риболовлю десь у тиші.Ми знову гратимемо в теніс, змагатимемось у настільний теніс — і сміятимемось, як колись.Я всім серцем вірю, що цей день уже близько.💫І коли він настане — ми говоритимемо годинами про все на світі.А може, навіть вирушимо у кругосвітню подорож — бо в цьому світі ще стільки краси, і ще стільки історій, які ми маємо прожити.Разом.🎥 Переглянь програму, яку ми записали з Кенні Парселлом восени 2022 року — вона говорить голосніше за будь-які слова:https://youtu.be/6N7CixF12W4?si=_N59mThYY8q5oh7q🔥P.S. Я завжди з гордістю носив — і буду носити — футболку Kenny Parcell Team.Бо ким би я не був і де б я не був — я завжди відчуватиму себе частиною твоєї команди.
Ми не зупиняємось. І в Благодійний Фонд Благодійний Фонд "Крона Надії" продовжуємо встигати в нашу ударну автомобільну весну.Ця красуня — поліцейська автівка з броньованими дверима та бронеспинкою — уже там, на одному з найважчих напрямків Харківщини. Ми передаємо її прямо зараз поближче до місця її роботи. Бо саме там вона й потрібна — там, де кожен виїзд може стати останнім, де дрони-камікадзе вже літають не по окопах, а по дахах машин.Цей автомобіль — щит. Він рятуватиме життя.А за цю машину я хочу подякувати двом справжнім українцям. Батьку та сину. Микола Сизоненко та @Ivan Syzonenko. Один — в Україні, інший — у США. Але обидва — поруч із нашими воїнами. Обидва — в строю.Вони не питали, чи буде подяка, чи буде фото, чи буде згадка. Вони просто зробили. Віддали. Передали. Щоб хлопці могли працювати.Дякую вам. За серце. За віру. За броню.Я безмежно вдячний нашим друзям з Homes For Ukraine (особливо Yevgeniy Epshteyn та Luba Lu ) за нейбайдужість та найкращу логістику! Вони завжди виручають нас по повній і є надзвичайно ефективними партнерами!Хочу сказати, що це була , мабуть, сама важка поїздка! Мені дуже ніяково перед моїми улюбленими одноклубниками з Харківський Ротарі Клуб "Харків-Сіті" Николай Овчаренко , Владимир Наконечный , Oleg Orishchenko , бо вони дійсно пройшли через сім кіл негараздів! Одна з машин конвоя ломалася, і тому наші друзі усю дорогу майже не спали, реанімувати автівки, шукали ремонт, лежали під машинами, визивали евакуатори в чужій країні, розбиралися з документами... Та багато що було...Респект та Повага Вам, друзі, за самовіддачу!Це точно не відбулося без допомоги друзів, які допомогли фінансово оплатити доставку автівок зі Штатів.Виталий Нагорный , Robert Mkrtchyan , Олександр Чупилко , Наталья Балух , Антон Ситало та інші наші друзі, безмежно вдячний!Як і тим фейсбучним френдам, що накидали у банку "Тачки для ЗСУ" на мій День Народження: ці гроші пішли на доставку та ремонт, хоча, якщо чесно, їх не вистачило. потрібно ще... Про збори трошки пізніше на ці цілі напишу...Ну і звичайно, Богдан Балака , Голова нашого Благодійного Фонду, величезний респект за потужну координацію та роботу з документами! Знаєш, точно впевнений, не було б тебе в цьому проекті, не було б цієї автівки у наших захісників! Як і десятка інших! Дякую тобі, синку! І вибач, що "роблю тобі увесь час нерви"!Да, і Весна ще не закінчилась. І ми ще шось встигнемо…
Сьогодні День народження у Людини, яка заслужила на повагу не словами, а справами.Олег Черкашин. Позивний — Іспанець.Той самий Іспанець, який з 2014-го не просто на фронті — а завжди на вістрі. Той, хто пройшов усі етапи цієї страшної війни — від добровольця у легендарному батальйоні «Донбас» до комбрига бойової бригади ТрО.Його бійці дуже поважають Іспанця. БО ВІН - СПРАВЖНІЙ. І він завжди поряд. Не за спинами, не на відстані, а у самому пеклі.Це не просто командир. Це той, за ким йдуть, кого слухають, кого бояться підвести.Який не чекає, поки хтось зробе доклад, — а сам іде, організовує, тримає, витягує.Який не боїться брати на себе відповідальність і не ховається за спинами.Бахмут, Салтів, Руська Лозова, Куп’янськ, Липці — вони були всюди, де найтяжче. І залишалися там, поки не виконували задачу. Навіть якщо доводилось виходити останніми.Іспанець — це людина, яка щодня працює над тим, щоб його бригада ставала сильнішою, краще оснащеною, більш підготовленою.Коли ми записували з ним інтерв’ю для програми Харківський прес - клуб «ПоБалакаємо», все навколо завмерло, бо усі в «Патріку» просто слухали.Наш оператор, який 45 роки тримає камеру і знімав найрізніших людей — не витримав. Заплакав. А потім сказав одну фразу, яку я запам’ятав на все життя:«Такі люди — майбутнє України».Сьогодні я хочу сказати тобі, Іспанець:Дякую за те, що тримаєш Харків.Дякую, що борешся.Дякую, що не йдеш вперед і підтримуєш тих, хто поряд! З Днем народження, Комбриг!І я дуже прошу кожного з вас — подивіться цю програму.Бо є люди, яких потрібно чути.Олег Черкашин Іспанець — саме з таких:https://youtu.be/yinRMNP3aRk?si=ogGQ-daVSR63e9Ka
Знаєте, друзі, був у мене період, коли я категорично перестав викладати подяки.Подяки, які давали мені особисто або нашому Благодійному Фонду «Крона Надії».Чомусь здавалося, що це зайве. Що достатньо просто зробити справу.Але з часом зрозумів: це не мені потрібно. Це потрібно — ЇМ.Тим хлопцям, які: — йдуть до командирів,— пробивають ці подяки,— вмовляють у штабі,— долають бюрократію, втому і скепсис.- вручають їх- і потім спрашують: "Ну скажи, все ж нормально?"Ці Подяки — не свідчення моєї роботи.Це свідчення їхньої віри в те, що допомога важлива. Що ми поруч. Що ми не кинули їх самих. Що , коли їм щось потрібно, ми примчимося на допомогу...Тому я тепер викладаю кожну таку Подяку з гордістю.Бо це — моя вдячність ЇМ. За те, що я маю честь бути хоч трохи корисним.Так було і цього разу.Харківщина, район Борової. Прямо після тренування на Дронобої - помпача проти ефпевішок - тримаю в руках цю безцінну для мене Подяку.І висновок тільки один: усе, що можемо, повинні зробити, щоб підтримати Сили Оборони України!
Це мій литовський Брат — Vytautas Damulevicius Людина Великого Серця і Справжній Друг Харкова.Ми знайомі півтора року, але здається (Rotary Club Lviv International респект і за знайомство, і за постійну допомогу) — все життя. Якось одразу відчули: це не просто контакт, це союз. Як магніт до магніта.Вітаутас — інтелектуал, підприємець, ротарієць. І при цьому — один із найпотужніших адвокатів України у Литві.Швидкі допомоги. Пожежні машини. Медобладнання. Інструменти. Ноутбуки. Одяг. Тепло. Надія.І все це — завдяки йому, його друзям, ротарійцям, литовцям. Бо серце в нього болить за Україну.Він не просто приїжджає — він завжди повертається. І щоразу з ним все більше і більше литовських ротарійців, які вже не бояться їхати туди, де стріляють, де дійсно фронт. Вони не бояться приходити, бачити, спілкуватися з нашими людьми, стояти поряд з тими, хто тримає оборону. І все це — завдяки його прикладу.Вітаутас заряджає енергією допомоги. Енергією віри. Енергією дії.Ми щодня на зв’язку. І щодня він питає: "Що ще потрібно?"Це — не просто допомога. Це — союз. Це — братерство.Нещодавно він виступав у жіночому ротарі-клубі Klaipėdos Rotary klubas „Aditė“, розповідаючи про Україну, Харків, фронт, і тих, кому зараз найважче.І ми з нетерпінням чекаємо наступну поїздку. Бо вони везуть не лише машини. Вони везуть віру. Вони везуть наснагу. Вони везуть життя.І коли поруч такі люди, як Vytautas Damulevičius, — ми чітко знаємо:щоб не було з американцями, щоб не було з президентом Трампом,щоб не було у світі — ми маємо потужну підтримку. Живу. Справжню. Надійно вмотивовану.Дякую тобі, Vytautas.Дякую, дорогі ротарійці Литви.Дякую, литовський народе.Харків пам’ятає. Україна тримається.З такими друзями ми вистоїмо. І переможемо.Дякуємо тобі та твоїм друзям, Брате ! Чекаємо на Вас з нетерпінням !Харків буде завжди Вашим домом!
🤝 СЕСТРИНСЬКІ ГРОМАДИ - СОЮЗ, НАРОДЖЕНИЙ У ВОГНІ ВІЙНИ!У неділю я виклав пост про нашу зустріч з Головою Ірпінської ОТГ Анжела Макеєва та її надпотужною командою.А сьогодні хочу трохи більше розповісти про те, як ідея стала рухом. А рух — початком великої справи.👉 Ідея належить Ярославі Бояркіній — радниці з інвестування та економіки Ірпеня, співголові Ради волонтерів Київщини, людині, яка встигає всюди: від Києва до Харкова, від фронту до донорів, від переговорів до гуманітарки.Вона сказала:"Потрібно створювати внутрішнє побратимство між прифронтовими територіями і громадами, які вже пройшли через війну, але змогли відновитися."🔥І це не було просто красиве слово. Це стало точкою старту.Ми одразу почали шукати громаду з Харківщини, яка б стала "сестрою" для Ірпеня.💞Бо англійською це — sister cities.А по-людськи — взаємна підтримка, міцна як броня.І за лічені дні ми провели цілу низку зустрічей і консультацій з:🔹 Ірпінською громадою🔹 Харківська обласна військова адміністрація (респект заступнику ХОВА Євген Іванов та департаменту економіки і міжнародних відносин Іван Дудка )🔹 Харківська обласна рада Харківська обласна рада ( пані Валерія Дзюба, вдячний за співпрацю )🔹 Представниками громад на ХарківщиніІ дійшли спільного рішення:💛 Чугуївська громада на чолі з Галина Мінаєва - офіційна сторінка — ідеальний побратим для Ірпеня. Чи посестро:)Галина Миколаївна і Анжела Георгіївна дуже швидко знайшли спільну мову.💞І я скажу більше — вони схожі.Дві чарівні жінки з титановим характером. Розумні, комунікабельні, працьовиті, на плечах яких лежить нелегка ноша керування такими складними громадами.💖Дві лідерки, які знають, що таке відповідальність і як це — тримати удар.Це не просто про протоколи.Це про взаємну довіру, щирість і бажання змінювати реальність.На зустрічі ми намітили дорожню карту.І вона не символічна — вона цілком конкретна:📌 ЕКОНОМІКА📌 РОБОТА З ДОНОРАМИ📌 КУЛЬТУРА📌 СПОРТ📌 ПІДТРИМКА ВІД ГРОМАДИ ДО ГРОМАДИСформовано робочі групи. Розробляється план дій.І вже готується Угода про Побратимство.🔥 ПРОЦЕС ПІШОВ!І я скажу — мені пощастило працювати з такою потужною жіночою командою. Бо це не просто керівниці — це люди, які вміють об’єднувати інших і рухати вперед.Ми з Slava Boyarkina не зупиняємося.Вже готуємо наступну пару громад Харківщини та Київщини, які можуть стати побратимами.Бо ми віримо:Це не разовий проєкт. Це — модель для всієї країни.Бо ОСОБЛИВИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ СТАТУС СЛОБОЖАНЩИНИ —це не лише про податки й державні програми.Це про внутрішню солідарність.Коли ті, хто вижив у пеклі,простягають руку тим, хто в пеклі живе щодня.І повторюю ще раз:💞Нам потрібно об'єднатися.Не лише на рівні держави.А на рівні громад, які вміють тримати удар.Дякую, Ірпінь.Дякую, Чугуїв.Дякую, Слобожанщино.Дякую, Київщина.Далі буде. 💪
ХАРКІВ. МУЗИКА. КОДИ ВІДРОДЖЕННЯ. НЕЗЛАМНІСТЬ.Коли більшість харків’ян навчилися на звук відрізняти «Шахед» від «Молнії»,коли від вибухів здригається вже не тіло — а тільки повіки,коли твоє місто накривають дронами щодня,а ти все одно прямуєш на прем'єру шедевра...Тоді починається справжня музика.Бо коли Харків плаче — плаче вся країна.А коли Харків співає — це означає, що ми стоїмо. І стоїмо міцно.Kharkiv Music Fest 2025 — це не просто культурна подія.Це виклик. Це символ. Це крик «Ми є!» — на повні груди, попри війну, попри все.Це — поцілунок життя на тлі сирен. Це — ноти, які прорізають вибухи.Це концерт у прифронтовому місті, де кожен акорд — проти зневіри,кожна пауза — як вдих у диму,а кожен твір — як обіцянка: ми будемо жити. Ми вже живемо.У місті, де понівечені будівлі дивляться на нас закритими ДСП-очима,грає скрипка Bogdana Pivnenko — так, як грає тільки та, хто виросла з цієї землі.Звучить Національний ансамбль «Київська камерата» — після Берліна, після Європи — в серці незламного Харкова.На сцені — Юліан Мілкіс, єдиний учень Бенні Гудмана, — з «Молитвою за Україну» Сильвестрова.Максим Шадько, Катерина Супрун, Олександр Родін, Валентин Бібік…Його симфонія звучить так, наче написана сьогодні — саме для нас.Там — тамтами серця. Морок, крізь який проривається світло. Наша музика. Наша війна. Наша краса.І найважливіше — в перших рядах наші захисники. Наші Воїни.Ті, хто тримав оборону, коли все навколо горіло,і була лише зневіра.А вони вірили. У Перемогу. У Харків.УюІ те, що він буде Українським. Не дивлячись ні на що.Ті, хто у 2022-му вигнав рашистів з-під Харкова.І сьогодні — сидять у залі, слухають музику.Живі. Вільні. Незламні.Ті, хто тримає не тільки фронт, а й музику в собі.Їхні очі — мовчазні партитури нашої свободи.Їхня присутність — найвища нагорода кожній ноті.І звучать ці чарівні мелодії — як у 43-му,коли з благословенної харківської землі вигнали фашистів.Це і є Харків. Це і є Україна.❤️🔥 Не буває Перемоги, якщо в ній не буде місця для культури...❤️🔥 А якщо культура звучить навіть під вибухами — ми вже перемогли.Харків — уже культурна столиця Європи.Бо в жодному місті світу не було такого:щоб під обстрілами, в прицілі, на межі — грали світові зірки.Щоб у місті, яке ще вчора диміло,лунила музика, що розбиває бетон страху і проростає крізь руїни.У Місті-Залізобетоні розквітає музика. А з нею — Надія.Бо це дійсно КОДИ ВІДРОДЖЕННЯ! Саме так називається Фест!Щира подяка кожному, хто це зробив можливим:Оргкомітету фестивалю — Sergey Polituchiy , Olga Khodarieva , Mariya Gorbonos, Iryna Chesna, Irina Pelipko , усієї команді,артистам Схід-Опера, музикантам з усієї України,і — найголовніше — харківській публіці, яка приходить на концерти між постійними тривогами.Ми живемо. Ми звучимо. Ми непереможні.Це — Харків. Це — Музика Світу, який запанує над темрявою, Музика Миру, яка перемагає людожерів.Сорі, друзі, за емоційність.Прорвало! І Ви можете прожити ці відчуття, бо Kharkiv Music Fest буде йти майже півтора місяці у Місті-Герої !
Вже наступного вівторка о 19:00, 29 квітня 2025 року, продовжуючи розпочату в минулій програмі тему, у нас відверта розмова «ПоБалакаємо про підтримку вітчизняного бізнесу та вихід на закордонні ринки» з топ-менеджеркою однієї з крупних закордонних компаній, Головою Ради волонтерів Київщини, Співголовою Українсько-Азербайджанської бізнес-ради, Радницею з економічних питань Голови Ірпінської громади, а головне — Людиною з Великим серцем , яка так багато робить для України та прифронтових територій, Ярославою Бояркіною.До речі, це була тільки частина тих регалій, які я перерахував у цьому анонсі.Бо Slava Boyarkina — надзвичайно комунікабельна та ефективна бізнес-вумен, яка дуже багато робить і в благодійному секторі! І зараз усю свою активність вона спрямовує не тільки на рідну Київщину, але й на прифронтову Слобожанщину.Інколи в мене виникає шок: як можна скрізь встигати! Але їй це не просто вдається — вона один із найкращих Топів із могутньою бізнес-хваткою, яких я бачив у житті!Унікальний досвід, величезна працездатність, системність у роботі, гострий розум, феноменальна інтуїція, енциклопедичні знання, а ще й надзвичайні комунікативні якості — це саме те, що дозволяє їй робити так багато і досягати неймовірних результатів! Знаєте, друзі, своїми знаннями, зв'язками, напрацюваннями вона щедро ділиться з оточуючими людьми!І вона точно у нашій розмові поділиться дуже важливими робочими інсайтами!Посилання на наступну програму зі Slava Boyarkina : https://youtu.be/Hld_GZu8saQ
