+1 Гривня

ПДВ для ФОПів: коли “реформа” перетворюється на рулетку з гранатоюУявіть: 660 тисяч підприємців одночасно отримують “подарунок” від держави – обов’язок платити ПДВ. Міністр фінансів каже: “Нічого страшного, просто перекладіть 20% на покупця!” Звучить просто, як порада “просто заробляйте більше”. Але коли всі навколо підвищують ціни на 20%, а зарплати не ростуть, це не реформа, а економічна гра в “останній залишився – виграв”.💸Арифметика реформи виглядає як анекдот. На одного працівника ДПС припаде 38 нових платників ПДВ, які принесуть 190 тисяч гривень на місяць. Зарплата інспектора – 65 тисяч. А найцікавіше: великий бізнес, який зараз використовує 1500 ФОПів для мінімізації податків, просто найме ще 1500. Держава знає конкретні приклади зловживань, але замість перевірки аферистів карає всіх підряд – логіка митниці, яка пропускає контрабанду на пів трильйона, але штрафує продавців імпорту.Поведінка бізнесу передбачувана: частина ФОПів почне дробитися, частина піде в готівку та криптовалюти, частина просто закриється. Дрібні постачальники стануть непотрібними великим компаніям-платникам ПДВ. При цьому уряд бачить внутрішню торгівлю драйвером зростання у 2026 році – тиснути одночасно на газ і гальмо. А поріг в 1 мільйон не індексується, тому через інфляцію платників ПДВ щороку ставатиме більше автоматично.⚖️Європейська директива дозволяє поріг ПДВ до 85 тисяч євро (3,8 мільйона гривень), але наш уряд вирішив, що 1 мільйон – це “масштаб”. Зараз мільйон на рік – це 83 тисячі на місяць, менше двох середніх зарплат. ФОПи третьої групи з оборотом мільйон платять 8% до бюджету, великий бізнес-платник ПДВ – 3,6%. І це великому ще й грамоту вручають, зате чиновники з зарплатами в 3-10 разів вищими розповідають ФОПам про “справедливість”.🔥Найнебезпечніше – це контроль. ПДВ означає облік кредиту, реєстрацію накладних, штрафи за помилки. Податкова перевірка охоплює не 3, а фактично 7 років. Підвісити на такий “гачок” 700 тисяч підприємців, які відповідають усім приватним майном – соціальна бомба. Контрабанда минулого року сягнула 14% імпорту, але боротися будемо з сумлінними ФОПами. Малий бізнес вже “перетравив” підвищення податків та РРО, але цього разу відчуття інше – не реформа, а встановлення тотального контролю під соусом “справедливості”.

❗️ПДВ для спрощенців може стати критичним тягарем для малого та мікробізнесу - позиція Ради бізнес-омбудсменаАналіз Ради бізнес-омбудсмена показує, що ініціатива в поточному вигляді може стати критичним тягарем для малого та мікробізнесу. Про це йдеться у нашій офіційній позиції щодо законопроєкту про обов’язкову реєстрацію спрощенців платниками ПДВ після досягнення ліміту в 1 мільйон гривень, яку Рада уже направила до Мінфіну та Державної регуляторної служби.🔍 Чому це ризиковано?1️⃣ Проєкт автоматично припускає, що спрощенці схильні до схем і зловживань, без жодних статистичних підтверджень. Це суперечить принципу презумпції добросовісності та підриває довіру між державою та бізнесом. Рада переконана: боротьба з порушниками має вестися точковими таргетованими інструментами, а не ставати проблемою для цілого прошарку платників (37,5% усіх спрощенців).2️⃣ Держава уже не вперше серйозно недооцінює витрати підприємців. Згідно з аналізом, річні витрати підприємця на ПДВ-комплаєнс складуть 2 751 грн на рік. Проте реальні дослідження показують, що ПДВ-комплаєнс для таких підприємців може вартувати більш ніж у 40 разів більше - близько 120 000 грн на рік. Це витрати на бухгалтерів, заповнення нових форм звітності, час на вивчення законодавства, врегулювання нових проблемних питань тощо. Раніше, коли була проблема з розширенням критеріїв ризиковості господарських операцій у жовтні 2022 року, коли Рада зіткнулась з великою кількістю скарг через це, держава так само недооцінила потенційні витрати підприємців, що створило велике суспільне невдоволення на тривалий час. 3️⃣ Через обов'язок реєстрації накладних нові платники потраплять під дію моніторингової системи ПДВ, яка може стати суттєвою перешкодою для повсякденної діяльності. Для малого бізнесу статус ризикового — це фактична зупинка діяльності, а відсутність реєстрації "вхідної" податкової накладної позбавить оборотних коштів на тривалий час. Відповідно, потенційні витрати малого підприємця на супровід СМКОР-питань може виявитись надто великим адміністративним обтяженням та не дати очікуваних надходжень до бюджету.📉 Цифри, про які мовчать:▪️Поріг у 1 мільйон гривень не змінювався з 2015 року▪️Рішення не враховує інфляцію за 11 років. Найпростіше порівняння - за курсом валют 1 січня 2015 року, коли і був введений цей поріг, 1 млн грн = $63,4 тис., а за курсом на 1 січня 2026 року = $23,6 тис. — тобто за цей час гривня знецінилась майже втричі. ▪️Сьогодні еквівалентний поріг, з урахуванням інфляції, має становити близько 4 мільйонів гривень💡 Пропозиції Ради:▪️Провести аудит СМКОР та проаналізувати, як блокування накладних вплине на нових платників, перш ніж впроваджувати зміни▪️Підняти поріг реєстрації до економічно обґрунтованого рівня, врахувавши інфляцію за 11 років▪️Впроваджувати зміни поступово, щоб уникнути шокового навантаження на економікуІ головне: при формуванні державної політики держава має бачити в бізнесі партнера, а не потенційного порушника.

♾ ⭐️ Meta запускає преміум-підписки для Instagram, Facebook та WhatsAppОдним із головних елементів підписки стане інтеграція Manus — передового ШІ-агента, якого Meta нещодавно придбала за $2 млрд. Компанія планує інтегрувати Manus у свої продукти (вже помічено розробку ярлика в Instagram), а також продавати окремі підписки для бізнесу.👉 За попередніми даними, до пакета послуг увійде:🔵Instagram: Створення необмеженої кількості списків аудиторії, можливість бачити список фоловерів, які не підписалися у відповідь, та — найбільш очікуване — перегляд Stories в анонімному режимі (автор не побачить вас у списку переглядів).🔵Vibes AI: Генерація та ремікси коротких відео за допомогою штучного інтелекту. Раніше сервіс був безкоштовним, тепер Meta переходить на модель «freemium» — базова версія залишиться доступною, але за додаткові ліміти на створення відео доведеться платити.🔵WhatsApp та Facebook: Деталі функцій для цих платформ поки тримаються в секреті, проте Meta обіцяє унікальні інструменти для кожного застосунку.

🛒 Парадокс каси самообслуговування: як недосконалі технології змінюють світУявіть винахід, який працює гірше за людину, загрожує робочим місцям і створює додаткові можливості для крадіжок. Здавалося б, у нього немає майбутнього. Проте каси самообслуговування стали притчею про те, як технології поширюються всупереч недолікам.Перш ніж з’явилося самообслуговування, покупці просили продавців принести товар. Мережа Piggly-Wiggly (1916, Мемфіс) стала першою, де клієнти самі обирали продукти. Каси самообслуговування з’явилися 1986 року, але масово поширилися лише на початку XXI століття.😤Навіть зараз ці машини викликають роздратування: перевірка віку для алкоголю, десятикрокова процедура підтвердження, що це лимон. Досвідчений касир впорається миттєво і сканує швидше. Чому ж каси самообслуговування стали невід’ємною частиною магазинів? Головна причина — економічна.💡Привабливість дешевизни спонукала супермаркети переходити на ці технології, навіть коли клієнти скаржилися. Наполегливість дала покупцям змогу звикнути, а технологіям— вдосконалитися. Проте звичайні каси не зникнуть: старше покоління віддає перевагу касирам, молодше — автоматам.Більшість супермаркетів мусить задовольнити всіх, балансуючи між зниженням витрат, якістю обслуговування та контролем крадіжок — цілями, які не завжди узгоджуються між собою.

📊ПДВ для ФОПів: що це означає для малого бізнесу Мінфін виніс на обговорення законопроєкт про запровадження ПДВ для спрощенців з оборотом понад 1 млн грн з 2027 року. Це частина домовленостей з МВФ про нову програму кредитування на $8,2 млрд. Держава очікує додаткових 40 млрд грн до бюджету, але експерти б'ють на сполох 🚨Президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак попереджає про серйозні ризики: ПДВ — один із найбільш адміністративно складних податків. Для мікро- та малих бізнесів з невеликою маржею витрати на облік та комплаєнс можуть перевищувати фіскальний ефект. Особливо постраждають В2С-сегменти — роздріб, HoReCa, послуги населенню 💼Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман наводить конкретні цифри: У 2024 році в Україні зареєстровано більше 644 тис. ФОП з доходом понад 1 млн грн. Прийняття такого рішення призведе до втрати суспільного добробуту у розмірі 150-180 млрд грн, або близько 1,5-2% ВВП. Бізнес-асоціації пропонують альтернативи: підвищити поріг до 85 тис. євро (як у Франції та Італії), таргетувати лише сектори зі зловживаннями, зберегти пільги для прифронтових регіонів. ЄБА наголошує на необхідності перехідного періоду та безкоштовного навчання підприємців.🤝Публічне обговорення триватиме до початку 2025 року. Експерти сподіваються на діалог з Мінфіном та пошук збалансованого рішення, яке не знищить малий бізнес під час війни.

💼 ПДВ для 644 тисяч ФОП: чому реформа може коштувати Україні 200 млрд грнУкраїна та МВФ обговорюють розширення обов'язкової сплати ПДВ на всіх підприємців з річним оборотом понад 1 млн грн. Ініціатива може торкнутися понад 644 тисяч ФОП, які зараз працюють на спрощеній системі. Мінфін підтвердив, що зміни можуть відбутися з 2027 року – ця ідея вже закладена в Національній стратегії доходів, яку уряд ухвалив у 2023 році.Економічна експертна платформа та асоціації бізнесу б'ють на сполох. Адміністрування ПДВ вимагає повноцінного бухобліку, що означає найм бухгалтерів, додаткові витрати та візити податкових інспекторів. У 2024 році понад 644 тис. ФОП мали дохід понад 1 млн грн – якщо всі вони стануть платниками ПДВ, це створить колосальне навантаження на систему й знадобляться сотні тисяч бухгалтерів, яких просто немає.Не маючи можливості легально продовжувати свою діяльність, переважна більшість цих підприємців піде з ринку, поїде з України чи перейде у "тінь". По факту уряд зобов'язався перед МВФ навпаки збільшити тіньову економіку та корупцію, – застерігає старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський. За його оцінками, чисті втрати української економіки можуть досягти 120–180 млрд грн, а номінальний ВВП скоротитися майже на 2%.Румунія вже йшла цим шляхом. Це призвело до наджорсткої трансформації податкового режиму і швидкого скорочення кількості мікропідприємств – більш ніж із 900 тис. у 2022 році до 326,5 тис. на початок поточного року. Але, головне, після цього ніякого бурхливого економічного зростання в Румунії не сталося, – розповідає старший аналітик ІСЕТ В'ячеслав Черкашин про досвід Румунії, яка пішла шляхом погіршення умов для мікробізнесу. Зростання ВВП там у 2024 році становило лише 0,9%.Навіть якщо бюджет отримає додаткові 10–13 млрд грн від боротьби зі зловживаннями спрощеною системою, втрати ВВП можуть виявитися у 14 разів більшими. Експерти радять не копіювати чужі помилки та зосередитися на боротьбі з конкретними схемами дроблення бізнесу, а не на масовому переведенні всіх ФОП на ПДВ.

ПДВ для ФОП: що планує уряд і чому це викликає спротивВ Україні знову спалахнула дискусія щодо оподаткування ФОП. Із 2027 року підприємців зі спрощеної системи та оборотом понад 1 млн грн можуть зобов’язати реєструватися платниками ПДВ. Це одна з вимог МВФ для відкриття нової кредитної програми на $8 млрд. Під можливі зміни підпадає понад 600 тисяч підприємців.👉У Мінфіні пояснюють: мета — детінізація та вирівнювання правил гри між бізнесом на спрощенці й платниками ПДВ. Адже спрощена система, за словами відомства, часто використовується великими компаніями для ухилення від податків.Однак у парламенті й бізнес-середовищі ініціатива отримала жорстку критику. Депутати з різних фракцій наголошують: під час війни тиск на малий бізнес неприпустимий. Бізнес-асоціації попереджають про ризики дроблення ФОПів, збільшення витрат та стимулювання тінізації.Економісти також сумніваються в ефективності ідеї. Багато хто пропонує підвищити поріг до 2–6 млн грн, адже нинішній показник у 1 млн був встановлений ще у 2015 році й давно не відповідає реаліям.Дискусія триває. Але одна річ очевидна: будь-які зміни мають враховувати реальні можливості мікробізнесу та воєнний контекст.

Влада хоче вичавити всі соки з ФОПів, прикриваючись "вимогами МВФ"Черговий раз українська влада, посилаючись на МВФ, розглядає непопулярні зміни до оподаткування ФОПів другої та третьої групи. Але багато ініціатив, які подаються як "вимоги МВФ", де-факто є пропозиціями Міністерства фінансів України.⚖️Роль МВФ полягає у визначенні фіскальних ризиків — дефіциту бюджету, нестачі доходів, неефективності адміністрування. Фонд ніколи не визначає конкретних податкових інструментів, якими уряд має закривати ці ризики. Яким саме шляхом збалансовувати бюджет — рішення української влади.ФОПи залишаються найбільш поширеною формою підприємництва в Україні. Вони виконують критичні функції: інструмент самозайнятості для мільйонів людей, фундамент мікроекономіки громад, опора цифрової економіки та антикризовий механізм у воєнний час.Основна проблема — не модель ФОП, а зловживання, які держава може вирішити адресно. Масові зміни несуть ризики тінізації та релокації бізнесу. Фокус має зміститися з масових рішень до адресної роботи контролюючих органів із використанням рекомендацій НБУ, ДПС та сучасних аналітичних інструментів.

Бізнес просить владу змінити логіку СМКОР: від покарання до аналітикиУкраїнська Рада Бізнесу, яка об'єднує 126 асоціацій та 27 тисяч підприємств, звернулася до Мінекономіки з пропозиціями щодо вдосконалення системи моніторингу податкових накладних. Хоча у жовтні 2025-го ситуація покращилась – кількість компаній із блокуваннями скоротилась з 22,5 тисяч у січні до 10,1 тисячі, а відсоток блокувань впав з 0,54% до 0,2% – система все ще базується на "презумпції вини" та потребує змін.❗️Ключова пропозиція бізнесу – зміна ідеології СМКОР з каральної на аналітичну. Конкретно: запровадити законодавче обмеження терміну блокування податкових накладних, наприклад, на 30 днів – за аналогією зі світовим механізмом протидії відмиванню коштів. Спочатку тимчасове заморожування для перевірки, і лише за вагомих підстав – тривале блокування. Це повернуло б платникам презумпцію невинуватості та змусило б ДПС проводити реальний податковий контроль замість автоматичних блокувань.Бізнес вимагає прозорості та відповідальності. Треба затвердити чіткі критерії ефективності СМКОР у розрізі регіонів, опублікувати утаємничений аудит системи, проведений рік тому, та персоніфікувати рішення податкової служби. Посадові особи, які підтверджують блокування або відмовляють у розблокуванні, мають нести персональну відповідальність за свої рішення. Також потрібен повноцінний аналіз витрат-вигід системи – скільки коштує адміністрування ПДВ для бізнесу, податкової та судової системи.УРБ пропонує конкретні технічні зміни: 👉🏻запровадити ризик-орієнтований підхід до операцій, а не до суб'єктів господарювання, 👉🏻створити єдину гарячу лінію для консультацій щодо розблокувань, 👉🏻чітко визначити критерії віднесення платника до ризикових і відображати їх в електронному кабінеті,👉🏻внести зміни до програмного забезпечення, щоб платник не міг зареєструвати накладну на контрагента, який уже віднесений до ризикових.Бізнес-спільнота наголошує: потрібне системне вирішення проблеми СМКОР, а не точкові правки. Хоча позитивна динаміка 2025 року обнадіює, система все ще блокує білий бізнес замість того, щоб фокусуватися на реальних схемах. Законодавчі зміни, прозорість критеріїв та відповідальність чиновників – ось що змінить СМКОР з інструменту покарання на інструмент аналізу.🇺🇦@Biznes_po_ukrayinsky ✅

🚨 Україна потребує термінового оновлення міграційної політики для економічного зростання! Нещодавнє дослідження показало: наша країна стикається з демографічним спадом та втратою фахівців. Це наслідок фрагментованої міграційної політики. Без цілісної стратегії ми не зможемо відновити економіку.🗣Експерти наголошують, що серед проблем — відсутність пріоритету міграційної теми у державному управлінні, надмірна зарегульованість та брак координації між відомствами. Василь Воскобойник, президент Асоціації міжнародного працевлаштування, зазначає, що усе це безпосередньо впливає на те, чи зможемо ми відновити країну.Що пропонують експерти?🔹Нова економічна модель: Залучення кваліфікованих кадрів має стати основою розвитку.🔹Створення міжвідомчого органу: Необхідний єдиний консультативно-дорадчий орган з питань міграції.🔹Привабливі умови: Заохочення українців до повернення та спрощення процедур для іноземних фахівців.Оновлення міграційної політики – це пріоритет для збереження людського капіталу та відбудови економіки України!