🦃:Украрт, в мене опустилися руки.

Більше п'яти років я намагалася розвивати свій телеграм з малюнками, але за весь цей час я ледве-ледве перевалила за 100 підписників. При тому, що мій стиль не є якимось до болі поганим. В мене є розуміння як зробити красиво і я це роблю, я розуміюсь, як малювати, і всі підмічають що в мене дуже непогані малюнки, може навіть хороші. Але вони залишаються нікому непотрібними. Я навіть не кажу про те, щоб заробляти на цьому. Я молюся хоча б на те, аби кількість моїх підписників дійшла хоча б до відмітки у 150 людей.

У моєму житті так само все не дуже. Я не можу знайти хоч трохи адекватну роботу, де не треба займатися рабським трудом і де залишиться час на мою творчість.

Вже неодноразово мене навіщають думки видалити всі свої соц мережі і назавжди зав'язати із творчістю, яка мені, звісно приносить задоволення, але це відчуття, як я постійно пасу задніх мене вбиває. Я теж хочу малювати те, що мені подобається, і мати декілька сотень підписників і коментарі під кожним постом, щоб це було бляха цікаво людям!

Я просто не знаю, що роблю не так. М'ю, репости, самопіари, спілкування з іншими -- нічого не допомагає.

Думаю, скоро я видалю все що колись було намальовано і ніколи до цього не повернуся. Дуже сумно визнавати що все, що ти робила роками, думаючи, що колись це сподобається комусь окрім тебе, в результаті виявилося безглуздою тратою часу.

Я намагалася вести активно безліч соц мереж, постійно викладала своїх осів, розповідала про них, але це ніколи не призводило до чогось.

Не знаю, як ще змусити себе не вбивати в собі всю творчість, бо це, чесно кажучи, було єдиним моїм стимулом до існування з підліткових років. Мрія, що колись я знайду тих, кому щиро цікава моя діяльність. Але реальність виявилася дуже, ДУЖЕ болючою.
#тейк