Дурна VS розумна конкуренція

Цікаве спостереження: часто в повсякденному житті ми поводимося розумніше, ніж у професійній сфері. Наприклад, якщо дівчина хоче зачепити хлопця, вона не буде копіювати інших дівчат, намагаючись йому сподобатися — вона зробить акцент на своїх сильних сторонах.▫️

Одна покаже себе крутою господинею.▫️

Інша підкреслить свою красу й сексуальність.▫️

Третя візьме почуттям гумору чи харизмою. Але варто цим же розумним дівчатам опинитися в ролі блогерів-початківців — і мудрість бути собою та грати через свої сильні сторони миттєво зникає. Починається сліпе копіювання. Відмова від себе та своїх крутих якостей. Згадуючи відоме висловлювання Ейнштейна — ми стаємо рибами, які лізуть на дерево і засмучуються через невдачу. Моя думка така: так, у світі є конкуренція, але перемагає той, хто конкурує розумно. Заходячи з козирів, зі своїх сильних позицій, своїх переваг і прокачаних якостей.Коли ми не підкоряємось правилам гри, створеної до нас, а ведемо свою.

Якщо у вас немає слуху та голосу, не варто йти на музичний конкурс — спрямовуйте свої таланти туди, де ви сильні. У блогерстві, бізнесі — те ж саме. Найдурніший вчинок — сліпо копіювати когось лише тому, що він/вона популярні. У кожного з нас свій вихідний контекст, і його не можна ігнорувати. Визначайте свої сильні сторони, свій спосіб достукатися до аудиторії, закохати її в себе та свій продукт. І дійте. А для додаткової ілюстрації — погляньте на цих вуличних музикантів. Грає троє музикантів в одному місці.

🔹 Перший — співає з гітарою.

🔹 Другий — співає з гітарою, мікрофоном і колонкою.

🔹 Третій — не співає, грає на баяні, але його облизує кіт. Вони змагаються за одну аудиторію, але кожен робить це по-своєму, і кожен має достатньо уваги.Мораль: ті, хто з гітарою, не сперли ідею з котиком. А баяніст не став грати на гітарі. Бо треба розкривати СВОЇ сильні сторони, а не намагатись стати іншою людиною.