Брудні Ігри | А тепер я вам поясню про «дефолт» Укрпошти та реальність, яка стоїть з...

Logotipo de la comunidad de telegram - Брудні Ігри
2024-07-14

Брудні Ігри

Número de suscriptores:
33645
Fotos:
3590 
Videos:
719 
Enlaces:
1760 
Categoría:
Política
Descripción:
Авторський канал журналіста Євгена Плінського Мій YouTube https://youtube.com/@plinskiy Якщо хочете зв'язатися зі мною, то https://t.me/PlinskiyMediaBot чи [email protected] Слава Україні! Пизда русні!

Canal Брудні Ігри - @plinskiymedia - №6929

А тепер я вам поясню про «дефолт» Укрпошти та реальність, яка стоїть за цією інформаційною кампанією.Масове розповсюдження цього меседжу треба розглядати виключно через кілька інших новин, які зʼявлялися в різний період.Підемо у зворотному порядку - і ви самі все зрозумієте.Сьогодні, паралельно з десятками дописів про крах «Укрпошти», на Interfax виходить новина такого змісту:«НБУ пропонує уряду розглянути варіант здачі ліцензії націоналізованого Першого інвестиційного банку (ПІН Банку) замість передачі його національному оператору зв’язку АТ “Укрпошта”, щоб уникнути подальшого накопичення ризиків та “проїдання” капіталу.» Також у цій новині вказано, що:«На думку НБУ, фінансовий стан “Укрпошти” є критичним. Зокрема, від 2022-го по 2024 рік отримано збиток у сумі 2,5 млрд грн, а капіталізація знизилася в 13 разів – з 2,8 млрд грн до 0,2 млрд грн, що створює реальні ризики дефолту компанії з боку кредиторів у проєкції подальшого “проїдання” капіталу.» Рухаємося далі.Місяць тому, 8 серпня, Forbes публікує інформацію з довідки НБУ про фіскальні ризики 2025–2028 років під грифом «таємно» на імʼя прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, у якій викладається наступна теза щодо Укрпошти:Через збитковість уже зараз «Укрпошта» потребує докапіталізації від держави. Ця проблема потрапила до оновленого переліку фіскальних ризиків фінансового сектору на 2025–2028 роки, який складає Нацбанк, ідеться в листі НБУ до прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, надісланому на початку серпня (є у Forbes Ukraine).«Це створює додаткові фіскальні ризики або вимагає прийняття стратегічних рішень щодо управління «Укрпоштою», зокрема можливої відмови від платіжної ліцензії та планів набуття банківської ліцензії», – сказано в документі. І хоча створення банку вже проголосовано Парламентом у червні, а Смілянський публічно відкидає необхідність докапіталізації, НБУ через зливи таких даних створює негативний інформаційний фон, який дискредитує Укрпошту.А тепер зазирнемо у далекий 2018 рік та інтервʼю тодішнього голови «Ощадбанку» Андрія Пишного з яскравим заголовком:«Якщо “Укрпошта” хоче бути банком, то банкам треба дати торгувати чайниками і гречкою»У цій розмові Андрій Григорович розкриває суть свого корпоративно-особистісного конфлікту з Ігорем Смілянським, який ще у 2018 році відмовився від ідеї об’єднання Укрпошти з Ощадбанком.Цитата:«“Укрпошта” не дуже схильна співпрацювати з вами.- Мені важко збагнути, чому всі ніби все розуміють, а як доходить до реалізації – колапс. Розмова з ними триває з 2014 року, неймовірна кількість листів, запрошень, переговорів. Ми навіть підписали меморандум про співпрацю, який, до речі, абсолютно не виконується.— Що або хто може змінити ситуацію?— Прийняти рішення має власник, якому належать обидві мережі — і ощадівська, і поштова, тобто уряд. Функцію “Ощадбанку” Кабмін визначив як найбільшого універсального банку.У його ж віданні залишається “Укрпошта”, яка сьогодні заявляє свою амбіцію щодо створення ще однієї банківської установи. Думаю, що це прекрасно. Але якщо вони хочуть видавати кредити і бути банком, то, напевно, варто було б, з метою створення спільного конкурентного середовища, надати банкам можливість торгувати чайниками і гречкою. Так чи ні?» Думаю, очевидним є факт принципового бачення нинішнього голови НБУ щодо недопущення створення на базі Укрпошти нового банку. І, окрім позиції, є ще й послідовна реалізація.І хоча питання фінансової інклюзії, проблема відсутності банків у маленьких містах та селах (включаючи прифронтові) стоїть дуже гостро, і Укрпошта готова одразу забезпечити банківську присутність у 100% населених пунктів (проти 4% у банків), за що й голосував Парламент, керівництво НБУ йде на принцип.Принцип перемогти, але ціною - позбавити жителів 96% населених пунктів доступу до банківських послуг.Мені здається, що така позиція не дуже продержавницька.
9050
25-09-16 18:53