Estadísticas de telegram channel - @philologists_znu

Пані та панове філологи!Любите занурюватися в незвідані глибини української літератури?Цікавитесь тінями МУРу, поетичними системами емігрантів-модерністів і персонажами-двійниками на межі тексту й психології?Заінтриговані?! Тоді чекаємо вас на нашій наступній гостьовій лекції Вадима Василенка! ⏰Коли? 08.05 (четвер) о 14:30🏛️Де? Zoom📚 У своїй монографії автор досліджує ключові явища української еміграційної літератури другої половини ХХ століття:— літературознавчі концепції Юрія Шереха,— сюрреалізм Емми Андієвської,— модернізм Костецького та Косача,— антитоталітарні дискурси Самчука й Гуменної,— історіософські й культурологічні візії Королевої та Мосендза.✨ Монографія охоплює широкий спектр джерел і відкриває нові горизонти розуміння українського європеїзму, екзистенціалізму, а також феноменів божевілля й двійництва в літературі🎭.Трохи про автора:👨‍🏫 Вадим Василенко — кандидат філологічних наук, науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, автор понад 100 наукових праць, активний дослідник української еміграційної творчості та діаспорного контексту літератури.Не пропустіть унікальну можливість доторкнутися до контроверсійних і дискусійних тем літературознавства ХХ століття та почути новаторські думки талановитого літературного критика!Чекаємо на вас у Zoom!✍️💜

Сьогодні, 23 квітня, викладачі та студенти філологічного факультету мали змогу долучитися до гостьової лекції "Боротьба за незалежність в сучасній українській літературі: роман В. Шкляра "Троща", яку для нас провела дослідниця історичної прози, випускниця філологічного факультету нашої альма-матер, Даниленко Людмила Вікторівна.⚖На сьогоднішній лекції відвідувачі дізналися про бінарні опозиції в романі "Троща", що простежуються на рівні мови персонажів, їхніх характерів, зовнішнього вигляду, атмосфери закладів і психологічній складовій твору, та відіграють провідну роль у створенні конфлікту. Людмила Даниленко розповіла про специфіку репрезентації Запоріжжя як центрального, але неназваного образу роману, про козацький дух, яким його відчував Василь Шкляр, а також історичну канву "Трощі" – документальні свідчення про УПА, прототипа головного героя Мирослава Симчича, політв'язнів та інші моторошні реалії совєцького життя, які ми відкриваємо сьогодні для зберігання пам'яті про нашу історію та уникнення циклічних помилок. Щиро дякуємо Людмилі Даниленко та організаторам сьогоднішньої зустрічі за можливість почути літературознавчу думку про складну, але героїчну історію нашого міста, висвітлену в романі Василя Шкляра – письменника, який протягом усього життя зберігав козацький дух і поширював його крізь свої історичні твори!💜

🌟Також щороку 19 березня літературознавці, шанувальники та культурна спільнота відзначають день народження неокласика Максима Рильського. У цей день згадують його внесок у розвиток української поезії📚, популяризують його твори та проводять тематичні заходи — літературні читання, виставки, лекції.Максим Рильський залишив після себе величезний творчий спадок. Його поезія вирізняється глибокою філософією, гармонією форми й змісту, любов’ю до природи, рідної🇺🇦 мови та культури. До того ж, поет активно займався перекладом творів зарубіжних авторів, завдяки чому українські читачі отримали змогу ознайомитися з класикою світової літератури. Перу Рильського як перекладача належать такі вічні класичні твори, як "Пан Тадеуш" Міцкевича, "Король Лір" і "Дванадцята ніч" Шекспіра та багато інших. Загалом він володів 13 мовами, перекладав з 30 мов світу...День народження Максима Рильського – це чудова нагода згадати його безсмертні рядки та відзначити значущість його творчості для української культури💜.

19 березня 1930 року народилася жінка, яка зробила слово зброєю, а поезію – вічним символом свободи. 📚Її вірші – не просто рими, а гострі леза правди, що пробуджують свідомість і нагадують про найважливіше. Ліна Василівна Костенко – це голос совісті, це любов до України🇺🇦, це краса слова, що лунає крізь століття.  🌿«Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Її рядки читають і цитують, ними захоплюються й сперечаються про них. Вона не шукала слави, але стала символом правди. Якщо Ви ще не ознайомлені з творчістю однієї з найулюбленіших поетес XX і XXI століття – запрошуємо Вас у цей неповторний світ!✨ Читаймо її поезію, що змінює світ і нас самих. А для всіх охочих перевірити свої знання про життя й творчість Ліни Костенко ми підготували вікторину! Приєднуйтесь і дізнавайтеся, наскільки добре ви знаєте цю видатну поетесу 💙💛. P. S. Активність = результат! Найкращі отримають не тільки знання, а й подяку, що принесе додаткові бали до вашої позанавчальної діяльності!🎁

🤩Студентство філологічного, запрошуємо на дискусію «Шевченко і Запоріжжя». Запоріжжя🇺🇦 – місто, в якому історія та мистецтво переплітаються з духом свободи. Тарас Шевченко, перебуваючи тут, залишив по собі не лише спогади, а й слід у свідомості поколінь. Що означає Шевченко для Запоріжжя сьогодні? Як його перебування на наших теренах вплинуло на історію міста? Про що будемо говорити? 🔹Мистецькі образи Шевченка: разом із головою Запорізької філії Національної спілки художників України Олександром Шкаліковим поговоримо про мистецькі твори, присвячені Шевченкові, їхню подальшу долю та сучасний стан. 🔹Літературний контекст: журналіст та письменник Олесь Барліг доповнить розмову поглядом на Шевченка як культурний феномен. 🔹Дослідження Петра Ребра «Шевченко і Запоріжжя»: торкнемося історії цієї важливої праці та її значення для вивчення ролі Кобзаря в нашому регіоні. 🔹Родинна пам’ять: представник родини Булат розповість легенду з перших вуст про Шевченка, який зупинявся на їхньому подвір’ї. 🔹Місцева історія: згадаємо маловідому пам’ятку "Тарасова Груша", під якою, за переказами, відпочивав Кобзар. ⏰ Коли? 15 березня, 14:00🏛 Де? Виставкова зала Обласного краєзнавчого музею. Розмова відбудеться в межах виставки «НА ПОРОЗІ. Містерія волі» та розпочнеться після лекції Світлани Кульбашної. Якщо Вам здається, що уже все чули про Тараса Григоровича – справжні знавці рідного краю та творчості Шевченка знайдуть, чим вас здивувати!🤔Приходьте, щоб почути історії, які досі резонують у нашій культурі та свідомості 💜. Деталі тут!

Студентство, також запрошуємо вас взяти участь у квест-марафоні 2025 «Чи знаємо ми Тараса Шевченка?» (творчість, життя, світова шевченкіана). Загальні положення: 🔹до участі у квесті запрошуються всі охочі без обмежень. Участь у квесті суто індивідуальна; 🔹перші два тури – дистанційні. Відповіді надсилаються за електронною адресою [email protected] у визначені для кожного туру терміни; 🔹дата другого туру оголошується разом із оголошенням переможців першого туру; 🔹дата третього туру оголошується разом із оголошенням переможців другого туру; 🔹переможці першого туру, які не стали переможцями 2 туру, отримують свідоцтво переможця 1 туру; 🔹третій тур проводиться у двох форматах: в інтерактивному режимі в Каневі на Чернечій горі та дистанційно для тих, хто не має змоги приїхати; 🔹учасники третього туру, які не стали переможцями, додатково до свідоцтва переможця 2 туру, отримують сертифікат учасника 3 туру квест-марафону 2025 року; 🔹переможці квест-марафону 2025 отримують диплом та премію.Цікавий факт: заступниця голови журі – шевченкознавиця, професорка Запорізького національного університету Валентина Олександрівна Кравченко. А переможцем минулорічного квест-марафону став Калініченко Ілля, студент філологічного факультетут Запорізького національного університету 🥳.Перший тур марафону триває з 9 березня по 3 квітня. Учасникам пропонується п'ятнадцять питань, відповіді на які мають надійти на  електронну адресу:  [email protected] не пізніше 03 квітня з прикріпленим файлом у форматі WORD або безпосередньо в самому електронному листі. Внесок на участь у першому турі для тих, хто перебуває на території України, становить 150 грн💳 (для тих, хто перебуває за межами України 10 доларів США). Оплата в гривні на: Приватбанк, картка 5168 7451 5288 1261. Копія квитанції надсилається разом із відповідями електронною поштою. Прізвища переможців та завдання другого туру буде оголошено 15 квітня. Детальніше тут! Якщо плануєш брати участь, пиши @JINHQW (Голова СР філфаку)💜.

Сьогодні в Україні відзначається Міжнародний день боротьби за права жінок 👩🏼👩🏻‍🏫👩🏻‍💻.8 березня — це не тільки про квіти та листівки. Темою цієї дати також є рух за права жінок, що  привертає увагу до таких проблем, як гендерна рівність, сексизм, репродуктивні права та насильство щодо жінок. Але, попри досягнення, питання гендерної рівності все ще залишаються актуальними: 🔹рівна оплата праці жінок і чоловіків на однаковій посаді;🔹можливість поєднувати карʼєру та особисте життя без упереджень;🔹безпечні умови праці;🔹право голосу у важливих рішеннях.8 березня — це можливість ще раз підкреслити, що сильне суспільство неможливе без рівних прав та можливостей для всіх⚖️. Дякуємо жінкам, нашим викладачам, студенткам за професіоналізм, лідерство, витримку та сміливість змінювати правила гри. Підтримуємо🫂, поважаємо☺️, працюємо разом на результат✅. 💡До того ж студентки філологічного факультету підготували цікаву інформацію про діячок української літератури, розповівши про те, як вони боролися за права жінок і власним прикладом надихали на зміни. А ще в Instagram філологічного факультету студенти окремо привітають наших викладачок — справжніх фахівчинь і муз, які щодня доводять, що освіта, наука та творчість не мають гендерних бар’єрів💜.

Не гайте можливості взяти участь у Тижні віртуальних обмінів у межах проєкту “Кліматичний університет для віртуальних обмінів CLUVEX” Європейської програми Еразмус+!🍃Коли? Подія відбудеться 12–16 травня 2025 року, а реєстрація триває до 1 травня 2025 року. Це унікальна можливість  ознайомитися з новітніми науковими дослідженнями щодо зміни клімату з  міждисциплінарних поглядів – від природничих наук до соціоекономічних аспектів (і навіть мистецтва😍).Не соромтеся, адже участь у програмі НЕ вимагає спеціальних знань про клімат! Головне – зацікавленість у злободенній для всього світу проблемі клімату та готовність до роботи в міжнародному та багатонаціональному середовищі🥰. 👩🏻‍💻Реєстрація за посиланням: https://elomake.helsinki.fi/lomakkeet/133870/lomake.html?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR2Vo6jnPcBmIsr2M08tSSOLRQBcAMXx1-Jv0-qNeCOliZKdU0-1kmtUvsU_aem_DSF-z7VbInkA4dR4nquSsA Віртуальні обміни також передбачають групову роботу над завданням “Кліматичний горизонт”, що сприятиме міждисциплінарній та міжнародній дискусії про кліматичні зміни та дії. Взаємодія відбуватиметься у малих групах (10 студентів + 1 модератор) зі студентів різних університетів.Звичайно, ми не забули про мотивацію... Після завершення програми учасники отримають:💚Сертифікат на 1 кредит ECTS від Університету Гельсінкі.💚Сертифікат Climate Messenger від проєкту CLUVEX. Зичимо успіхів і продуктивної натхненної участі в такому важливому заході!🫶

🤩Студентство філологічного, голова відділу координації та розвитку волонтерів в ГО «СВОІ» запрошує взяти участь у менторському проєкті "Східний менті".«Східний менті» — це менторський проєкт для підлітків, в якому бере участь громадська організація «СВОІ» у Запоріжжі. «Східний менті» поєднує групові та індивідуальні заняття з волонтерами, щоб забезпечити дітям можливість навчатись у Києві, Дніпрі та Запоріжжі. Під час тримісячного курсу з понад 18 занять учасники зможуть обрати напрямок для розвитку — від наук та мов до творчих дисциплін. Це шанс отримати знання та поради від наставників, створити нові зв’язки та знайти друзів. Закликаємо стати менторами тих, хто:⭐️ легко знаходять спільну мову з підлітками;⭐️ мають знання з певної дисципліни та бажання ними ділитися;⭐️ готові виділяти 3-4 години на тиждень для занять; Ми шукаємо менторів/ок за напрямками: англійська, французька, німецька мова, алгебра, геометрія, астрономія, фізика, хімія, малювання, українська література, комп'ютерний веб-дизайн, моделювання у Блендері, програмування, вокал і навіть k-pop cover dance! ⏰ з 15.11.2024 по 11.01.2025‼️ офлайн Реєструйся та ставай ментором/кою🫶