Мета заважає розвиткуЯкщо людина має важливу і драйвову мету, це провокує збудження дофамінових і норадреналінових нейронів емоціогенних структур і дає величезну силу та енергію рухатися вперед. Але...1. У більшості випадків ця мотивація стрімко згасає. Зазвичай її вистачає на проекти від кількох годин до кількох місяців.2. Дофамін і норадреналін вимагають постійного підвищення дозування – нових і нових досягнень. Якщо працювати треба довго, це створює ланцюг маніакальних станів і розчарувань, який більшість людей не може пережити і побороти.3. Якщо є велика конкурентна або стресова складова, додаткове підвищення рівня норадреналіну гальмує префронтальну кору і обвалює інтелект і креативність.4. Можливо, найголовніше: навіть якщо людина якось прорвалася через усі ці проблеми, якщо її веде мета або перемога – вона шукає найшвидший і найкоротший шлях і не хоче досліджувати все поле.Натомість, щоби стати експертом, необхідно:По-перше, витратити в рази чи навіть у десятки разів більше часу, ніж для однієї перемоги.По-друге, замість шукати і тренувати найефективніші рішення, максимально широко досліджувати всю сферу, всі її нюанси. І для кожної задачі тестувати максимум різноманітних варіантів дій.Для цього потрібна і принципово інша мотивація: інтерес. Причому навіть якщо цей інтерес у людини є, і вона готова широко та креативно розвиватися, якщо ми підсовуємо їй ціль або конкуренцію, ми можемо зламати інтерес, іноді назавжди.У скріні приклад, як це може працювати в реальності.