Першоджерело | ПРИЙНЯТТЯ ПОСЕРЕДНОСТІСьогодні раптом під час роботи усвідомила, що я ...

ПРИЙНЯТТЯ ПОСЕРЕДНОСТІСьогодні раптом під час роботи усвідомила, що я посередній графічний дизайнер. Раніше мені здавалось, що я доволі професійна. Мене часто називали професіоналом. Я працюю в цій сфері 4 рік. Перші два – це було суто напрацювання навичок. На 3 рік мені почали подобатись мої роботи. Клієнтам вони почали дуже подобатись. У мене зʼявилось гарне портфоліо. Крайній рік я працювала керівником команди дизайнерів. Даючи правки, я стала краще відчувати дизайн. Відрізняти гарний від дуже гарного. За рік роботи з дизайнами інших у мене піднялась професійна планка. І як не прикро – я, як практик, їй не відповідаю.Шукаючи нову роботу після звільнення я свідомо не йшла на керівні посади, бо це як виявилось дуже ресурсозатратна роль, яку я не тягну. Тому – знову «просто» графічний дизайнер. На сьогодні описала б свій рівень так: я гарний дизайнер, якщо мене порівняти з поганим дизайнером, але якщо порівняти з хорошим, то поганий – я. І це я усвідомила буквально…сьогодні. Раніше я думала, що юююху, я просто космос. Зараз мені навіть здається, що моє бажання змінити сферу діяльності було спровоковане тим, що я не могла прийняти свою посередність в дизайні. Я часто казала, що якихось надздібностей чи таланту в мене немає, я лише багато працювала. Але це різне. Легко казати між слів, але складно відчувати наскііільки все погано кожною клітинкою тіла, і, головне, чуйкой чуяти як багато роботи попереду. Я раніше думала, що варто пошукати іншу сферу, до якої є талант, думала, що в дизайні вперлася у свою власну стелю, далі вхід тільки талановитим, кого в руки вищі сили поцілували. Але зараз мені здається, що я просто проходжу закономірний шлях, який не залежатиме від сфери.Це ж дуже логічно: якщо не дійти до моменту, де ти – посередність, як тоді знайти точки зросту, щоб стати супер-пупер екстра класним спеціалістом? Чомусь саме після цього усвідомлення у мене вперше за останні 2 роки зʼявилась думка залишитися в цій сфері надовго. Ніби…тільки зараз я побачила, що може бути інакше, краще, а це надихає.