Canal Першоджерело - @pershodzherelo - №187
Забагато інформаціїРозпродаю книги. Дивне відчуття. Мені завжди подобалась моя маленька бібліотека на 2 полиці. Я памʼятаю мотиви покупки кожної з книг. Памʼятаю себе в цей момент. За кожною книгою крокує послідовність внутрішніх перебудов. Я відкривала для себе нові ідеї та знання, була залежна від нового. Любила заходити в книгарні, щоразу виходила з новими знаннями, що скоро стануть моїми. 98% книг це нон-фікшен. Спочатку я їх цінувала. Я читала, робила нотатки, виконувала вправи.З часом у мене зʼявилась дивна звичка. Я почала просто колекціонувати знання, що стоять на полицях. Максимум прочитувала перші глави, щоб зрозуміти суть ідей автора. Я знала, що завжди у потрібний момент можу підійти до шафи і заглибитись.Далі зʼявилась ще одна звичка. Коли я думала про щось чи рефлексувала – купувала і клала поруч книги, що резонують з темою. Мені не потрібен був зміст – лише обкладинка. Тиждень тому, я вирішила розпродати ті книги, які ніколи не прочитаю. Продати книги-обкладинки. Продати мотиви та ідеї, які вони уособлюють. Їх стало так багато, що я почала губитись в тому «про що я». Бізнес? Мистецтво? Наука? Культура? Дизайн? Філософія? Які книги врешті я таки читаю або хочу прочитати? Ніби у мене як у особистості був інформаційний код, і в ньому стало забагато зайвих символів. Вони не дають розгледіти та зрозуміти зміст. А без розуміння змісту складно приймати рішення.Так само зараз чищу закладки в браузері, фотографії, збережені, підписки. Забагато інформації. В ній губиться суть. P.S. «Людство» (з переліку вище) теж продаю. Гарна обкладинка, а книга, після прочитання – не моє.
158
24-12-06 16:41