Поміркованість — одна з стоїчних чеснот. Добре про неї розмірковує Сенека:“Нерозумний, досягнувши благополуччя, довго його не втримає: адже щастя, якщо забути про міру, саме себе душить. Хто повірив швидкоплинним благам, той швидко їх позбудеться; а якщо й не позбудеться, буде ними розчавлений. Небагатьом вдалося м'яко скласти з плечей тягар щастя; більшість падає разом із тим, що їх піднесло, і гине під уламками завалених опор”.
Часто саме благополуччя, успіх вважаються щастям. Але людина, яка не отримала навичку стриманості нездатна утримати ці дари або досягнення. У формулі щастя, для того, щоб вона працювала, має бути елемент стриманості або поміркованості. Інакше замість задоволення прийде розчарування та жага більшого. А у гірших випадках, блага можуть розчавити людину. Потрібні міра ти розсудливість, які не залежать від кількості зовнішніх благ і залишаються з людиною, і якщо вона щось отримує, і якщо втрачає. Нестриманість сама поспішає зруйнувати власне благополуччя.
(Сенека)Без поміркованості втрачаються перспективні можливості, фінансові статки, гарні стосунки. Лише врівноваженість, здоровий ритм, спокійний темп, внутрішня здатність діяти не згідно з емоціями а з цінностями роблять людину не тільки вільною, але й дозволяють примножувати отримане.