Маю останніми днями багато складних емоцій, багато складних переживань і багато тупої хуйні.Зараз сів поробити йожку щоб якось попуститись, але мене не вистачило і на це, виходить і я є частиною цією тупої, неправильної хуйні.В той же момент, коли хуєта грузить з усіх боків, хочеться звернутись в калачик і погорювати над недосконалістю світу, внутрішній інстинкт перевикупу підказує просто здатись їй і прийняти повністю, як є.Да, люди всраті, дурні, недосконалі хуйлуші, які роблять хуйню, все йде не так як треба, всіх паяє, практично у кожного відбувається якась лютєйша діч.Можливо, це і є пісня життя, і цей її куплет звучить саме так.Можливо, краще що можна зробити це максимально якісно провести час, що залишився в ньому, адже в кожній повторності є краса і в кожній попайці закладено #перевикуп.І все це врешті-решт зливається в єбанутому балансі танцю життя, яке є таким, яке воно є і чим більше пручатись цьому природньому перебігу речей, тим гіршим буде вже твій власний флєкс.-Ало, Мішаня? Так, це буття. У тебе пропущений.